«Дисергейт»: посадовці здобувають наукові ступені заради доплат і кар'єри

Про це Благодєтєлєва-Вовк розповіла в інтерв'ю. За її даними, у науковій та освітній сферах за наукові ступені передбачені доплати в розмірі 15–25% окладу. Для суддів вони становлять 15% та 20%.

Активістка навела конкретні суми. У місцевому суді за зарплати 99,87 тис. грн доплата може сягати близько 15 тис. грн, в апеляційному суді за зарплати 166 тис. грн – 25 тис. грн, а у Верховному Суді за загальної виплати близько 250 тис. грн – майже 37 тис. грн.

За словами Благодєтєлєвої-Вовк, справа не лише у грошах. Посадовці користуються соціальними зв'язками та створюють так звані «токсичні мережі», члени яких зацікавлені у зламі системи академічної доброчесності та незаконному отриманні наукових ступенів разом із відповідними привілеями.

«Це можливість робити управлінську кар'єру, отримувати доплати. Крім того, ідеться про контроль зв'язків», – зазначила вона.

Як приклад активістка навела історію з дисертацією судді Оксани Царевич. За її словами, у 2025 році фундація «ДеЮре» перевірила наукову роботу судді та виявила в ній плагіат. Науковим керівником Царевич був доктор юридичних наук, професор Євген Легеза. Згодом викривач Олег Смірнов перевірив кандидатську та докторську дисертації самого Легези і, як стверджує активістка, також виявив у них плагіат.

Благодєтєлєва-Вовк зауважила, що Легеза був науковим керівником десятків дисертацій, серед яких були й роботи суддів Верховного Суду. На її думку, це дає підстави перевірити на плагіат і роботи його підопічних.

Раніше координаторка «Дисергейту» заявила про виявлення плагіату в кандидатській та докторській дисертаціях проректорки Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Наталії Віннікової. За словами активістки, ця ситуація може мати юридичні наслідки для університету.

Також повідомлялося про результати перевірки докторської дисертації депутатки Київради та проректорки університету імені Бориса Грінченка Алли Шлапак. У роботі виявлено 14 фрагментів академічного плагіату. Серед використаних прийомів були «косметичний рерайт», копіювання чужого наукового апарату, заміна років і цифр у запозичених фрагментах та маніпуляції з бібліографією.