«Дисергейт»: посадовці здобувають наукові ступені заради доплат і кар'єри

За словами активістки, у науковій та освітній сферах за науковий ступінь передбачені доплати в розмірі 15–25% окладу. Для суддів вони становлять 15% та 20%.

Благодєтєлєва-Вовк навела конкретні суми: у місцевому суді за зарплати 99,87 тис. грн доплата сягає близько 15 тис. грн, в апеляційному суді за 166 тис. грн — 25 тис. грн, а у Верховному Суді за загальної виплати близько 250 тис. грн — майже 37 тис. грн.

Водночас, за її словами, йдеться не лише про гроші. Посадовці користуються соціальними зв'язками та формують так звані «токсичні мережі», учасники яких зацікавлені у підриві академічної доброчесності та незаконному отриманні ступенів разом із пов'язаними з ними привілеями.

«Це можливість робити управлінську кар'єру, отримувати доплати. Крім того, ідеться про контроль зв'язків», — зазначила вона.

Як приклад активістка навела історію з дисертацією судді Оксани Царевич. За її словами, у 2025 році фундація «ДеЮре» перевірила наукову роботу судді та виявила плагіат. Науковим керівником Царевич був доктор юридичних наук, професор Євген Легеза.

Згодом викривач Олег Смірнов перевірив кандидатську та докторську дисертації самого Легези і, як стверджує Благодєтєлєва-Вовк, також виявив у них плагіат. За її словами, Легеза був науковим керівником десятків дисертацій, серед яких були й роботи суддів Верховного Суду. На думку активістки, це дає підстави перевірити на плагіат і роботи його підопічних.

Раніше координаторка «Дисергейту» заявила про виявлення плагіату в кандидатській та докторській дисертаціях проректорки Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Наталії Віннікової. За словами активістки, ця ситуація може мати юридичні наслідки для університету.

Також повідомлялося про результати перевірки докторської дисертації депутатки Київради та проректорки університету імені Бориса Грінченка Алли Шлапак. У роботі виявлено 14 фрагментів академічного плагіату. Серед використаних прийомів були «косметичний рерайт», копіювання чужого наукового апарату, заміна років і цифр у запозичених фрагментах та маніпуляції з бібліографією.