Сашко Білий: шлях від УНА-УНСО до "Правого сектору" та загибель під Рівним

Олександр Музичко народився 19 вересня у Кізелі Пермського краю Росії. Його предки воювали в Армії УНР. Військову службу він проходив у військах протиповітряної оборони в Тбілісі. Після проголошення незалежності України переїхав до Рівного, де створив Спілку незалежної української молоді — одну з перших націоналістичних організацій міста. Згодом приєднався до Української національної асамблеї та загонів УНСО в Рівненській області.

У середині 1990-х років Музичко вирушив до Чечні та брав участь у Першій чеченській війні. Він командував загоном УНА-УНСО "Вікінг", який входив до підрозділу польового командира Шаміля Басаєва. Деякий час він був охоронцем президента Чеченської Республіки Ічкерія Джохара Дудаєва. Саме тоді за ним закріпилися позивні "Білий" та "Консул".

Після повернення в Україну Музичко неодноразово потрапляв у поле зору правоохоронців. 1995 року він побився з відвідувачем кафе і був визнаний винним у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень. Пізніше проти нього порушували справу через стрілянину в одному з київських розважальних закладів. Кілька років він перебував у СІЗО у справі про вимагання, а 2003 року його засудили до кількох років позбавлення волі. 2012 року Музичко балотувався до Верховної Ради від свого округу, проте посів шосте місце.

2013 року він став координатором "Правого сектору" в західних областях України. Під час Євромайдану брав активну участь у протестах. На початку 2014 року опинився в центрі кількох скандалів: прийшов до прокурора Рівненської області Андрія Таргонія зі зброєю, ображав його та вдарив, а також привселюдно погрожував тодішньому очільнику МВС Арсену Авакову. Згодом правоохоронці відкрили проти Музичка провадження за фактами хуліганства та погроз співробітнику правоохоронного органу.

Активіст загинув у ніч із 24 на 25 березня 2014 року під час спецоперації щодо його затримання. За даними МВС, Музичка підозрювали в участі в організованому злочинному угрупованні. В операції брали участь співробітники УБОЗ та бійці спецпідрозділу "Сокіл". За версією правоохоронців, під час затримання Музичко відкрив вогонь і поранив одного з бійців "Сокола". У відповідь міліція застосувала зброю, внаслідок чого Музичко зазнав смертельних поранень.

Прощання з Олександром відбулося в Рівненському обласному музично-драматичному театрі. Церемонію відвідали кілька тисяч людей. Музичка поховали на Алеї Героїв цвинтаря "Нове", який також називають "Молодіжним". На його могилі встановлено пам'ятник у формі широкого сірого хреста з чорною плитою, на якому розміщено золотистий портрет-барельєф активіста.