Джипінг у Карпатах: закон посилили, але контролю бракує

Заборона проїзду територіями природно-заповідного фонду діє не з 2025 року — базовий закон ухвалили ще в 1992-му. Минулорічні зміни до статті 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд» лише чіткіше розмежували, де проїзд дозволений, а де категорично заборонений. Про це розповів начальник відділу природно-заповідного фонду Державної екологічної інспекції Карпатського округу Михайло Півторак.

За його словами, раніше формулювання були розмитішими, що давало простір для маніпуляцій. Тепер режим території прописано прямо в законі, хоча він регулюється ще й положенням про природоохоронну установу. Інспекція листами попередила кожен правоохоронний орган, місцеві органи влади, тергромади й райдержадміністрації про потребу посилити контроль. Реакції, за словами посадовця, фактично немає: «Поки що запевняють, що у всіх все добре, але порушення тим не менше є».

Найгучніший епізод стався 22 липня 2026 року біля Пункту екологічного контролю №1 у Яремче. Там зібралися надавачі послуг джип-турів і намагалися заблокувати роботу поста, вимагаючи врегулювати питання проїзду заповідними територіями. Напередодні інспектори разом із працівниками Карпатського нацпарку та поліцією провели рейди проти незаконного проїзду.

Засновник громадської організації перевізників Роман Качелуб заявив, що мета — не протистояння з парком, а узгодження офіційних маршрутів: «Ми перевізники, ми возимо туристів в природу і хочемо зараз узгодити зі Спарком, щоб нам виділили конкретно маршрути, щоб не нарушували закон ні ми, ні хто приїжджає до нас в Карпати відпочивати». За його оцінкою, організація об'єднує близько 300 осіб, а джипінг для багатьох родин громади став основним доходом. Качелуб також сказав, що безкоштовно возить у гори ветеранів з інвалідністю.

Асоціація власників джипів і квадроциклів звернулася з відкритим листом до громади Яремчанщини, екоінспекції, Карпатського нацпарку, поліції та прокуратури, вимагаючи не заборони, а врегулювання правил роботи. 11 серпня депутати Яремчанської міськради ухвалили звернення до Івано-Франківської ОДА, Кабміну та Верховної Ради з проханням змінити закон, що регулює проїзд дорогами, які частково пролягають територією Карпатського національного природного парку. Депутати пропонують надати парку повноваження визначати офіційні маршрути для підприємців.

Міський голова Яремче Андрій Мироняк вважає, що розвиток напрямку можливий за умови переведення бізнесу в правове поле. На його думку, найбільшої шкоди довкіллю завдають заїзди по рослинності, а не рух спеціальними шляхами. Він пропонує затвердити офіційні маршрути, облаштувати інфраструктуру та місця зупинок, забезпечити прибирання територій і зробити діяльність підприємців легальною та контрольованою.

Півторак називає апеляції до «дати людям заробити» підміною понять: «Я би всім налаштовував дотримуватися норм закону, бо всі повинні розуміти — і джипери, і органи місцевого самоврядування — що за будь-яке порушення передбачена відповідальність». Він також відкидає версію, що закон ухвалюють в інтересах окремої громади: «Я не думаю, що народні депутати будуть приймати рішення щодо внесення змін до закону, бо комусь треба заробляти на джипінгу гроші. Я думаю, так воно не працює».

За даними ГУ ДПС в Івано-Франківській області, у п'яти гірських громадах на податковому обліку перебувають 26 юридичних осіб та 94 фізичні особи-підприємці, чия діяльність пов'язана з джипінгом, прокатом спортінвентарю чи організацією відпочинку. Вони працюють за шістьма КВЕДами. Найбільше суб'єктів — у Яремчанській громаді (12 юросіб і 28 ФОП), далі йдуть Ворохтянська (1 і 23), Поляницька (6 і 20), Косівська (6 і 12) та Верховинська (1 і 11).

Ці підприємці зареєстрували 207 кас. Через них у 2025 році пройшло 276,3 млн грн готівкових розрахунків, а за перше півріччя 2026-го — вже 237,3 млн грн. Водночас за 2024–2026 роки податкова провела лише чотири фактичні перевірки джип-операторів, а штрафи за їхніми результатами склали 0,7 тис. грн. Ще у двох випадках склали протоколи за роботу без державної реєстрації.

Штрафи за проїзд територіями ПЗФ за статтею 91 КУпАП символічні — від 153 до 408 грн. Окремо розраховується розмір завданої природі шкоди. За словами Півторака, суми залежать від пройденої відстані й сягають 1600, 3600, 16 000, 25 000 грн. За 14 протоколами, де встановлено осіб порушників, збитки склали 156 тис. грн. Ще на 2,2 млн грн шкоди розрахували у випадках, коли порушників не впіймали.

Виявляти порушників інспекції допомагає сервіс «Екозагроза», куди туристи й місцеві надсилають фото- та відеофіксацію заїздів. Матеріали з фіксацією особи й транспортного засобу скеровують до суду. Втім, за словами Півторака, основний тягар контролю лежить на службах охорони самих парків, і саме тут є системна проблема: «Поки що жодна природоохоронна установа не прозвітувала, що вона встановила хоча б десь на території факт порушення проїзду механізованими транспортними засобами і нею вжито заходів щодо притягнення винних до відповідальності. Якщо чесно, ну, я, може, їх ображу, не ображу, але вони взагалі бездіяльні».

Посадовець наголошує на браку кадрів: на всю Івано-Франківську область інспекторів критично мало. Пункт екологічного контролю, що працює на території чотирьох громад — Яремчанської, Ворохтянської, частини Верховинської та Поляницької, — має лічені кадри. Щодо виправдань порушників, нібито вони не знали про статус території, Півторак відповідає: «Ми добре розуміємо, що все-таки ці дії, напевно, є свідомими». За його словами, в жодному з виявлених випадків порушники не надали суду документів на право проїзду до власної ділянки.

Директор Карпатського національного природного парку Степан Гошовський формулює позицію установи однозначно: «Якщо в законі чітко прописано, що проїзд по території парку транспортними засобами заборонений, значить ми маємо дотримуватися закону. Позиція парку однозначна і обговоренню не підлягає. Проїзд по території парку категорично заборонений». Виняток — мешканці, чиї оселі розташовані всередині парку і не мають іншого під'їзду: вони пишуть заяву, показують документи на майно й отримують перепустку.

Гошовський каже, що навколо цієї норми маніпулювали організатори липневого протесту, видаючи обмеження для джипінгу за заборону місцевим їздити до власних домівок. Загальна площа парку — 54 000 га, з яких у постійному користуванні установи перебуває 38 322 га. За останній рік парк встановив близько 67 шлагбаумів і 120 інформаційних знаків. Камер спостереження біля них немає через відсутність інфраструктури на лісових територіях.

Щодо офіційних маршрутів для підприємців директор дає чітку відповідь: «Ми можемо надати консультативні послуги, пояснити, як це можна зробити, де це можна зробити, але за межами парку. Тобто в межах парку взагалі ніякі маршрути, ніякі дороги під поїзд не будуть відводитися. Крапка».

В.о. начальника служби охорони екосистем парку Ігор Яківчук підтверджує, що спільні рейди з екоінспекцією та поліцією — основний формат роботи, але масштаби території ускладнюють завдання: «50 000 га. Це дуже велика територія. І щоб заохопити кожну дорогу і кожну стежку, нам би військо потрібне для контролю». За останні два-три місяці парк поставив близько 30 шлагбаумів і 80 знаків із попередженням про заборону проїзду та розміром штрафу. Частину замків намагалися зламати, тому на проблемних ділянках встановлюють фотопастки.

За спостереженнями Яківчука, бар'єри й знаки вже дали ефект — клієнти джиперів самі зупиняють водіїв, побачивши попередження про штрафи. Якщо працівники парку фіксують номерний знак порушника, вони передають матеріали до екоінспекції та можуть звертатися до поліції для встановлення власника авто. Яківчук наводить приклад Польщі, де за порушення природоохоронних правил іноземцю можуть заборонити в'їзд до Євросоюзу на п'ять років, і застерігає, що хаотичний джипінг зрештою шкодить самій туристичній галузі.