23.09.2026 Про-Тест Суспільні рухи та протести

«Дисергейт»: наукові ступені посадовців — заради доплат і кар'єри

·366 слівредакція
«Дисергейт»: наукові ступені посадовців — заради доплат і кар'єри

Народні депутати, судді, прокурори та правоохоронці здобувають наукові ступені заради доплат до зарплати, управлінської кар'єри та професійних зв'язків. Про це розповіла координаторка антиплагіатної ініціативи «Дисергейт» Світлана Благодєтєлєва-Вовк.

За наукові ступені у науковій та освітній сферах передбачені доплати в розмірі 15–25% окладу, повідомила координаторка антиплагіатної ініціативи «Дисергейт» Світлана Благодєтєлєва-Вовк. Для суддів такі надбавки становлять 15% та 20%.

За її даними, у місцевому суді при зарплаті 99,87 тис. грн доплата сягає близько 15 тис. грн, в апеляційному суді при 166 тис. грн — 25 тис. грн, а у Верховному Суді при загальній виплаті близько 250 тис. грн — майже 37 тис. грн.

Активістка наголосила, що причина не лише у грошах. За її словами, посадовці використовують соціальні зв'язки та формують так звані «токсичні мережі», учасники яких зацікавлені у порушенні академічної доброчесності заради незаконного отримання ступенів і пов'язаних із ними привілеїв.

«Це можливість робити управлінську кар'єру, отримувати доплати. Крім того, ідеться про контроль зв'язків», — зазначила вона.

Як приклад Благодєтєлєва-Вовк навела дисертацію судді Оксани Царевич. За її словами, у 2025 році фундація «ДеЮре» перевірила наукову роботу судді та виявила плагіат. Науковим керівником Царевич був доктор юридичних наук, професор Євген Легеза. Згодом викривач Олег Смірнов перевірив кандидатську та докторську дисертації самого Легези і, за твердженням активістки, також виявив у них плагіат.

За словами Благодєтєлєвої-Вовк, Легеза був науковим керівником десятків дисертацій, серед яких — роботи суддів Верховного Суду. На думку активістки, це дає підстави перевірити на плагіат і праці його підопічних.

Раніше координаторка «Дисергейту» заявила про виявлення плагіату в кандидатській та докторській дисертаціях проректорки Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Наталії Віннікової. За її словами, ця ситуація може мати юридичні наслідки для університету.

Також повідомлялося про результати перевірки докторської дисертації депутатки Київради та проректорки університету імені Бориса Грінченка Алли Шлапак. У роботі виявлено 14 фрагментів академічного плагіату. Серед використаних прийомів — «косметичний рерайт», копіювання чужого наукового апарату, заміна років і цифр у запозичених фрагментах та маніпуляції з бібліографією.

Читайте також