«Дисергейт»: плагіатори мають близько пів року, щоб відмовитися від наукових ступенів

За словами Благодєтєлєвої-Вовк, після набуття чинності законом «Про академічну доброчесність» процедура реагування на порушення стала чіткішою, а виявлений плагіат у дисертації може стати підставою для скасування рішення про присудження ступеня.

«Невдові ми будемо знати, які тексти публічних осіб були списані і у кого. Це лише питання часу», – сказала дослідниця. Вона додала, що в людей, які незаконно здобули наукові ступені, залишається обмежений час, аби відмовитися від них добровільно.

«Я думаю, у плагіаторів є ще десь пів року для того, щоб самостійно відмовитися від наукових ступенів, які вони отримали незаконно», – заявила вона.

За поясненням координаторки «Дисергейту», автоматичні системи перевірки самі по собі не встановлюють факт плагіату. Програми на кшталт StrikePlagiarism чи Plag лише фіксують текстові збіги та формують звіт.

«Існують програми для перевірки плагіату, такі як StrikePlagiarism, Plag. Програма сама формує звіт, і експерту з виявлення плагіату необхідно встановити, чи справді збіги, зазначені у звіті, є академічним плагіатом», – пояснила вона.

Експертка наголосила, що збіг окремих слів ще не є порушенням, адже в наукових роботах трапляються усталені формулювання й терміни. Ознаки академічного плагіату може мати запозичення значних фрагментів чужого тексту без належного посилання.

У разі виявлення порушення в дисертації повідомлення можуть надсилати до університету, де відбувався захист, а також до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

«Якщо у дисертації – то до університету, де відбувався захист», – зазначила Благодєтєлєва-Вовк. За її словами, активісти планують надсилати такі повідомлення до університетів і НАЗЯВО для скасування рішень про присудження фейкових ступенів.

«Далі Міносвіти прийдеться анулювати їхні дипломи, припинити доплати за ступені і постане питання про компенсацію розміру отриманих виплат», – пояснила вона.

Окремо координаторка «Дисергейту» торкнулася теми штучного інтелекту в наукових роботах. За її словами, їй поки не траплялися дисертації з очевидними ознаками створення тексту за допомогою ШІ, а поширенішою проблемою залишається використання готових чужих текстів.

«Значно простіше вкрасти вже готовий текст, ніж писати за допомогою штучного інтелекту», – пояснила вона. Водночас ШІ, за її словами, може бути корисним інструментом для пошуку збігів, зокрема в іншомовних джерелах.

Раніше Кабінет міністрів затвердив порядок позбавлення ступеня вищої освіти у разі порушення академічної доброчесності. Документ визначає процедуру, яку застосовуватимуть у випадках виявлення порушень у кваліфікаційних роботах.