ОП пояснив відмову публікувати петицію Мокрика, журналіст назвав причину абсурдною

Данило Мокрик повідомив на своїй сторінці у Facebook, що Офіс президента досі не називає прізвище та посаду особи, яка ухвалила рішення про «невідповідність вимогам» його першої петиції. Цього разу в ОП вирішили пояснити, яким саме вимогам, на їхню думку, вона не відповідала.

За версією Офісу президента, йдеться про «неконституційність» запиту, який «порушує права рівності у підході» до медіа.

«Виявляється, я оце неконституційно вимагав, щоб президент порушив принцип рівності у підходах до «суб’єктів у сфері медіа». Бо я, бачте, в петиції перелічив конкретні медіа для пресконференції. І це — орейро. Бо що ж це тоді виходить: президент Зеленський порушує конституційний принцип рівності у підходах до «суб’єктів у сфері медіа», коли вибірково запрошує на свої оф-зе-реки одні медіа, а інших – не запрошує? Чи коли з одними журналістами спілкується у Вотсап-чатику, а інші туди доступу не мають?», — заявив журналіст.

Мокрик додав, що ситуація виглядає іронічно, адже іншу петицію — не його авторства, але з таким самим переліком медіа — Офіс президента все ж опублікував.

Журналіст зазначив, що готовий прийняти правову позицію ОП, але наполягатиме перед Омбудсманом на притягненні до відповідальності посадовців Офісу президента, які, на його думку, порушили принцип рівності щодо нього.

19 серпня в Офісі президента відмовилися реєструвати електронну петицію Данила Мокрика із закликом до Володимира Зеленського провести пресконференцію для українських незалежних медіа. У зверненні було вказано обов'язковий до запрошення перелік видань, серед яких «Дзеркало тижня», «Українська правда», Bihus.Info, «Слідство.Інфо», «Суспільне», НВ, «Радіо Свобода», ВВС Україна та інші. Журналістів саме цих видань тривалий час не запрошують на пресконференції президента, а питання від цих медіа неодноразово викликали неоднозначну реакцію у глави держави.

Після суспільного розголосу 27 серпня на сайті петицій до президента опублікували аналогічне звернення авторства Анни Репіної. Станом на 23 вересня воно набрало 24233 голоси з 25 тисяч, потрібних для розгляду президентом.