Гаазький вирок керівництву АВК: 25 років Тачі та протести в Приштині

Спеціалізована палата у справах Косова в Гаазі визнала винними чотирьох керівників Армії визволення Косова (АВК). Колишнього президента Хашима Тачі засудили до 25 років тюремного ув'язнення за жорстке поводження з полоненими та цивільними, катування і вбивства.

Такий самий термін отримав колишній прессекретар АВК, згодом спікер парламенту та в.о. президента Якуп Краснічі. Колишнього спікера та голову Розвідувальної служби Косова Кадрі Веселі засудили до 18 років, а одного з командирів АВК Реджепа Селімі – до 13 років.

Головуючий суддя Чарльз Сміт описав схему дій АВК: "План був настільки ж простим, наскільки й шкідливим. Зокрема, він передбачав створення центрів утримання під вартою на всіх територіях, контрольованих АВК; виявлення осіб, яких вважали опозиційними до АВК; арешт та затримання їх, а за необхідності – вбивство". За його словами, всі четверо обвинувачених несуть кримінальну відповідальність за воєнний злочин, що полягає у свавільному позбавленні волі, жорстокому поводженні, катуваннях та вбивстві.

Суд встановив, що з квітня 1998 року по серпень 1999-го члени АВК свавільно позбавили волі щонайменше 385 осіб, які не брали активної участі у бойових діях і чия співпраця із сербами не була доведена. Щонайменше 407 осіб зазнали жорстокого поводження, серед них не лише серби, а й косовари, албанці, роми та ашкалі, а 303 – катування. Від катувань загинуло щонайменше 102 особи. "Їх називали шпигунами та колаборантами, знущалися з них, а в деяких випадках і вбивали", – заявив суддя Сміт. Він додав, що тіла багатьох жертв знайшли у стані, рівносильному додатковому порушенню особистої гідності.

Водночас суд не довів звинувачень Тачі в організації торгівлі наркотиками та людськими органами, які раніше озвучувала колишня генеральна прокурорка Гаазького трибуналу з питань колишньої Югославії Карла дель Понте.

Розслідування та суд здійснювали Спеціалізована палата і Спеціалізована прокуратура Косова, створені урядом країни у 2015 році для розслідування злочинів часів війни. Формально вони є частиною косовської юридичної системи, але розташовані в Гаазі й працюють без косоварів – таке рішення ухвалили під тиском західних держав, а також для безпеки свідків, суддів і обвинувачених та уникнення корупції.

У листопаді 2020 року Тачі оголосив про добровільну відставку з посади президента через оприлюднений обвинувальний акт. Тоді він відкинув усі звинувачення, заявивши: "Політичні помилки у мирний час я міг робити, проте воєнні злочини – ніколи". На його підтримку виступали екскомандувач сил НАТО в Європі Веслі Кларк, колишній речник Держдепартаменту США Джеймс Рубін та дипломат Крістофер Гілл.

Ще до оголошення вироку тисячі людей зібралися в центрі Приштини. Після його оголошення натовп пішов на штурм офісу представництва ЄС: у будівлі представництва ЄС та уряду полетіло каміння, поліція застосувала спецзасоби. "Це ганебний вирок. Від сьогодні на Балканах більше немає миру", – заявив під час мітингу колишній боєць АВК Раїф Плана.

Міністр закордонних справ Косова Глаук Конюфца назвав вирок "ударом по державі та громадянах". Прем'єр Косова Альбін Курті заявив, що докладе зусиль до перегляду рішення. Прем'єр Албанії Еді Рама назвав вирок ганебним і скандальним та порушив питання про доцільність подальшої діяльності Спеціалізованих палати й прокуратури. У хорватському МЗС наголосили, що вирок не змінює контексту війни та того, що Косово стало жертвою режиму Слободана Мілошевича.

Президент Сербії Александар Вучич заявив, що вирок не охоплює всіх злочинів проти сербів, та закликав без ейфорії чекати на розвиток подій.

Миротворці KFOR ввели додаткові сили безпеки в райони Косова з етнічними сербами, готуючись до можливих зіткнень. ЄС та США закликали своїх громадян уникати відвідування Косова.

Очікується, що сторони оскаржуватимуть вирок в апеляції, що може тривати роками. Відновлення переговорів щодо нормалізації відносин між Косовом і Сербією найближчим часом малоймовірне.