17.09.2026 Про-Тест Суспільні рухи та протести

У Білорусі звільнили 25 політв'язнів, серед них журналісти Александров, Новожилов, Чекіна та Позняк

·461 слівредакція
У Білорусі звільнили 25 політв'язнів, серед них журналісти Александров, Новожилов, Чекіна та Позняк

Після переговорів спецпосланця президента США Джона Коула з білоруською владою в Білорусі вийшли на свободу 25 політичних в'язнів. Серед звільнених — медійники Андрій Александров, Дмитро Новожилов, Людмила Чекіна та Кирило Позняк.

Про звільнення 25 ув'язнених Джон Коул повідомив на своїй сторінці в Х. «25 ув'язнених сьогодні звільнені! Зобов'язання президента Трампа щодо прямої дипломатії дає результати. Дякуємо Вам, президенте Лукашенко, за цей крок, і дякуємо нашим друзям у Литві за їхню підтримку. Ми продовжуватимемо покращувати відносини між США та Білоруссю та працюємо над тим, щоб найближчим часом звільнити більше людей. Ми ще не закінчили!», — написав посадовець.

За даними білоруського видання «Наша Ніва», на свободу вийшла колишня генеральна директорка заблокованого порталу Tut.by Людмила Чекіна.

Також звільнили ексдиректора незалежного агентства «БелаПАН» Дмитра Новожилова. Його затримали в серпні 2021 року та засудили до 6 років позбавлення волі в колонії загального режиму за звинуваченнями у нібито участі в екстремістському формуванні та ухилянні від сплати податків і зборів.

Серед звільнених — журналіст і менеджер «БелаПАН» Андрій Александров та його дружина, соціологиня Ірина Злобіна. У жовтні 2022 року Александрова засудили до 14 років позбавлення волі за звинуваченнями у «державній зраді»; вини він не визнав. Ірині Злобіній суд призначив 9 років ув'язнення. МВС Білорусі вважало, що з серпня 2020 року Александров і Злобіна «займалися фінансуванням осіб, які брали участь в протестах в Мінську». У квітні 2021 року їх визнали «особами, які схильні до екстремізму», і поставили на профілактичний облік.

«БелаПАН» було першим незалежним інформаційним агентством Білорусі. Воно припинило роботу в листопаді 2021 року, коли КДБ визнав його «екстремістським формуванням».

На свободу вийшли також журналісти Кирило і Яніна Позняки. Їх затримали восени 2025 року, в день, коли ютуб-канал «Платформа 375» визнали «екстремістським формуванням». Кирило був одним із ведучих дискусій між проурядовими пропагандистами та опонентами режиму. Влітку 2026 року Кирила та його доньку звинуватили у «створенні екстремістського формування» та «дискредитації Білорусі» і засудили до 3,5 років позбавлення волі.

Крім того, звільнили засновника магазину Symbal.by Павла Білоуса, учасників гурту Tor Band Євгена Бурлу, Дмитра Головача та Андрія Яремчика, видавця Дмитра Колоса, адміністраторку телеграм-каналів Яну Пінчук, колишнього міліціонера Кирила Гнізділова, власницю квіткового магазину Ірину Злобіну, політологиню Тетяну Кузіну, підприємицю Ольгу Строєву, активістку «Європейської Білорусі» Олену Лазарчик, адвокатку Анастасію Лазаренко, активіста Андрія Цалюка, ексслідчого Євгена Юшкевича, волонтерку «Вясни» Світлану Якубович, музиканта Олеся Чумакова, Іллю Веремєєва, засудженого за повідомлення у телеграм-чатах на початку повномасштабної війни Росії проти України, Павла Петрученя, засудженого у справі «Чорної книги Білорусі», Сергія Рябцева та Дениса Сальмановича.

В обмін на звільнення політв'язнів США знімуть санкції з двох білоруських підприємств — компанії «Лакокраска» та концерну «Беллесбумпром».

Раніше, у березні, в Білорусі звільнили 250 політв'язнів після зустрічі американської делегації на чолі зі спецпосланцем США Джоном Коулом із самопроголошеним президентом Олександром Лукашенком. Тоді на свободу вийшли, зокрема, журналістка польського телеканалу «Белсат» Катерина Андрєєва та журналіст Олег Супрунюк.

Читайте також