Вирок Тачі в Гаазі, санкції США проти Білорусі, звіт ЦРУ для Туска: головне за 16 вересня

Трибунал з воєнних злочинів у Косові в Гаазі визнав колишнього президента Косова Хашима Тачі винним у вбивствах, катуваннях та незаконному утриманні під вартою. 58-річного Тачі, який під час насильницького відокремлення території від Сербії у 1990-х був верховним командувачем Армії визволення Косова, засудили до 25 років ув'язнення. Після оголошення вироку в Косові протестувальники штурмували будівлю місії ЄС. Натовп складався переважно з молоді в чорних футболках; мітингувальники тримали албанські та чорні прапори зі слоганом "Свобода має ім'я".

США знімуть санкції з білоруських компаній "Лакокраска" та "Беллесбумпром". У відповідь режим Александра Лукашенка звільнив 25 політв'язнів. Про це повідомив спецпосланець президента США у справах Білорусі Джон Коул: "Як жест доброї волі Білорусь звільнить 25 осіб. Сполучені Штати своєю чергою скасують санкції щодо двох білоруських компаній – "Лакокраска" та "Беллесбумпром". Серед звільнених – директор БелаПАН Дмитрій Наважилов, журналіст Андрей Александров з дружиною Іриною Злобіною, бізнесмен і культурний менеджер Павел Белавус, гендиректорка медіа TUT.BY Людмила Чикіна, колишній слідчий Явлен Юшкевич, музиканти Євген Бурло, Андрей Яремчик та Алесь Чумаков, підприємиці Тетяна Кузіна і Яна Пінчук, активістка Альона Лазарчик, адвокатка Анастасія Лазаренко, волонтерка Світлана Якубович, айтівець Павел Петрученя та журналіст Кирил Позняк. Коул після візиту до Білорусі зустрівся з президентом Литви Гітанасом Науседою і заявив, що незабаром знову відвідає Мінськ. Палата представників Конгресу США своєю чергою зробила ще один крок до ухвалення "проєкту Грема" про санкції проти РФ.

Польський прем'єр-міністр Дональд Туск отримав звіт від голови ЦРУ Джона Реткліффа про можливі події найближчих місяців і наголосив, що Польща та Європа мають бути готові до різних сценаріїв не лише на російсько-українському фронті, а й на східному фланзі. За словами одного з посадовців, американці були шоковані тим, що вже наступного дня після візиту Реткліффа Путін здійснив масований напад на Україну, і згодом розпитували союзників у Центральній Європі про можливу мету цієї демонстрації. 16 вересня у Польщі оголошували повітряну тривогу, підіймали авіацію та закривали аеропорти Жешува й Любліна через атаки РФ на заході України. Речник МЗС України Георгій Тихий повідомив, що Київ і Вашингтон готують зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у щорічній промові перед Європарламентом "Про становище Євросоюзу" запевнила, що ЄС посилить санкційний тиск на Росію і приділить додаткову увагу виконанню вже ухвалених санкцій. Вона анонсувала нову Європейську стратегію безпеки, яка має доповнити статтю 4 Договору НАТО: "Зі зростанням рівня загрози має зростати й готовність Європи. Ось чому я запропоную разом із високою представницею нову Європейську стратегію безпеки". За її словами, "Європі потрібен власний протигібридний сценарій дій", а також власна "стаття 4" – Протокол безпеки в надзвичайних ситуаціях, активація якого однією державою-членом збирала б решту для координації спільної відповіді. У промові також ішлося про проєкт заборони соцмереж для підлітків до 13 років і пропозицію зробити Канаду асоційованим членом ЄС. Польщу та частину інших країн ЄС заскочили зненацька слова фон дер Ляєн про намір використати залишок коштів програми SAFE для окремої програми спільних проєктів з українськими компаніями. Верховна Рада тим часом ратифікувала угоду про участь України в Європейському оборонному фонді.

На саміті Європейської ради 15–16 жовтня у Брюсселі лідери ЄС обговорять українське питання за участі президента України Володимира Зеленського. "Обговорення включатиме ескалацію гібридних атак Росії в Україні та в державах-членах ЄС. Іншим важливим елементом дискусії буде фінансування: більш конкретне визначення потреб України та того, як задовольняти їх спільно з міжнародними партнерами", – повідомив співрозмовник. Нідерланди ратифікували конвенцію про компенсаційну комісію для України; таким чином процес завершено у 9 країнах та ЄС, тоді як для набуття чинності Конвенції Ради Європи про створення Міжнародної компенсаційної комісії потрібні 25 ратифікацій.

У Словаччині горів цех збройової компанії, яка виробляє боєприпаси. У Литві посеред лісу знайшли дрон, не виключають, що український. У Польщі заявили, що дрон, знайдений на пляжі, містив боєголовку; понад 100 км польського кордону з Україною обладнають електронною системою захисту. Хорватія домовилась із США про прискорення постачання HIMARS і Black Hawk. У Німеччині попередили про загрозу від майбутнього "російського Starlink". Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія двічі за останні тижні намагалася атакувати його літак дронами, коли той летів через Молдову.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в інтерв'ю спрогнозував, що найскладнішими у вступних переговорах України з ЄС будуть питання сільського господарства та вантажних перевезень, але назвав їх нездоланними. Він вважає, що у Польщі не потрібно проводити референдум щодо згоди на вступ України до ЄС, і запевнив, що Варшава не причетна до блокування Угорщиною відкриття нових кластерів. Сікорський утримався від прогнозів щодо строків відкриття решти кластерів, пов'язавши позитивний результат із компромісом між Києвом і Будапештом у питанні прав нацменшин. Він пояснив прагнення Варшави до тісної участі в мирних переговорах: "Польща – єдина країна в Європі, яка межує як з Росією, так і з Україною. Ми також доставляємо 95% усієї допомоги Україні і забезпечуємо безпеку хабу в Ясьонці, без якого ви б не мали цієї допомоги. Також результати переговорів про мир напряму впливатимуть на Польщу". Щодо історичних постатей міністр заявив, що це власна справа України, але слід "проявити обережність, або потім не дивуватися наслідкам", додавши: "Скажіть мені, хто ваші герої, і я скажу вам, хто ви". Він також засудив антиукраїнські витівки політика Гжегожа Брауна, який сплюндрував меморіал воякам УПА, та назвав його "нерукоподатним" для провідних польських партій. Польські праві політики, очолювані Ярославом Качинським, Гжегожем Брауном і Матеушем Моравецьким, підписали запит до прем'єра Туска із закликом провести у Львові "Польський марш незалежності".

У Південному окрузі Нью-Йорка оприлюднили обвинувальний акт проти кількох громадян Росії, які працювали на російські спецслужби. Їх звинувачують у ймовірному фінансуванні тероризму та змові з метою організації замахів на вбивства по всьому світу. В акті згадують ймовірні спроби групи вбити російського опозиціонера, який, за їхніми припущеннями, перебував у районі Вашингтона.

Демократи в Конгресі США ініціювали розслідування через дані про фінансування весільних урочистостей Дональда Трампа-молодшого російським олігархом. Підставою стала стаття ProPublica про те, що заможний російський бізнесмен і президент Міжнародної асоціації боксу Умар Кремльов оплатив весілля сина американського президента на Багамах у травні. Генпрокурор США Тодд Бланш заявив, що не збирається проводити розслідування: "Президент не знає, хто ця людина. Гадаю, інші члени родини теж не знають, хто він такий… Коли ви запитуєте, чи проводжу я розслідування – що саме я маю розслідувати?"

Верховна Рада України підтримала євроінтеграційний проєкт щодо митних правил на посилки до 150 євро і зробила крок до впровадження податку на посилки, необхідного для траншу від ЄС. У Міноборони РФ нагородили командира корабля, який стріляв у данський вертоліт. У Литві проросійську активістку оштрафували на 800 євро за георгіївську стрічку, Естонія оголосила про висилку громадянина РФ після погроз українцям, а Швеція вислала іранського дипломата через загрозу безпеці. Іспанія продовжила перевірки мандрівників з Італії у відповідь на дії Рима. У Бельгії страйк вплинув на сотні авіарейсів з одного з найбільших аеропортів, а в польській Сілезії сталися масштабні перебої з поїздами через несправність у системі керування рухом. Селище в Англії символічно проголосувало за вихід із Британії через розміщення мігрантів.