Вирок керівникам АВК: 25 років Тачі та протести в Приштині

Спеціалізована палата у справах Косова в Гаазі засудила чотирьох керівників Армії визволення Косова, зокрема експрезидента Хашима Тачі, до тривалих термінів ув'язнення за воєнні злочини. У Приштині це спричинило масові протести та напад на представництво ЄС.
Спеціалізована палата у справах Косова в Гаазі визнала колишнього президента Хашима Тачі винним у жорстокому поводженні з полоненими та цивільними, катуванні й убивстві. Його засуджено до 25 років позбавлення волі. Такий самий термін отримав колишній прессекретар АВК, згодом спікер парламенту й в.о. президента Якуп Краснічі.
Колишнього спікера та ексголову Розвідувальної служби Косова Кадрі Веселі засуджено до 18 років, а одного з командирів АВК Реджепа Селімі — до 13 років.
Головуючий суддя Чарльз Сміт заявив: "План був настільки ж простим, наскільки й шкідливим. Зокрема, він передбачав створення центрів утримання під вартою на всіх територіях, контрольованих АВК; виявлення осіб, яких вважали опозиційними до АВК; арешт та затримання їх, а за необхідності – вбивство". За його словами, всі четверо обвинувачених несуть кримінальну відповідальність за воєнний злочин — свавільне позбавлення волі, жорстоке поводження, катування та вбивство.
Суд встановив, що з квітня 1998 року по серпень 1999-го члени АВК свавільно позбавили волі щонайменше 385 осіб, які не брали активної участі в бойових діях. Ще щонайменше 407 осіб зазнали жорстокого поводження, серед них не лише серби, а й косовари, албанці, роми та ашкалі, а 303 — катувань. Від катувань загинуло щонайменше 102 особи. "Тіла багатьох жертв знайшли у стані, рівносильному додатковому порушенню особистої гідності", — додав суддя Сміт.
Звинувачення в організації торгівлі наркотиками та людськими органами, які раніше озвучувала ексгенпрокурорка Гаазького трибуналу Карла дель Понте, суд не підтвердив.
Ще до оголошення вироку тисячі людей зібралися в центрі Приштини. Після оголошення натовп пішов на штурм офісу представництва ЄС: у будівлі представництва ЄС та уряду полетіло каміння, поліція застосувала спецзасоби. "Це ганебний вирок. Від сьогодні на Балканах більше немає миру", — заявив під час мітингу колишній боєць АВК Раїф Плана.
Міністр закордонних справ Косова Глаук Конюфца назвав вирок "ударом по державі та громадянах". Прем'єр Альбін Курті, багаторічний політичний опонент Тачі, заявив, що докладе зусиль для перегляду рішення. Прем'єр Албанії Еді Рама назвав вирок ганебним і скандальним та поставив питання про доцільність подальшої діяльності Спеціалізованих палати й прокуратури Косова. У хорватському МЗС наголосили, що вирок не змінює контексту війни та того факту, що Косово і його населення стали жертвами режиму Слободана Мілошевича.
Президент Сербії Александар Вучич заявив, що вирок не охоплює всіх злочинів проти сербів, і закликав без ейфорії чекати на розвиток подій.
Передісторія рішення: 5 листопада 2020 року Хашим Тачі оголосив про намір добровільно піти у відставку через оприлюднений обвинувальний акт. Він відкинув усі звинувачення, заявивши: "Політичні помилки у мирний час я міг робити, проте воєнні злочини – ніколи". На його підтримку виступали екскомандувач сил НАТО в Європі Веслі Кларк, колишній речник Держдепартаменту США Джеймс Рубін і дипломат Крістофер Гілл. Захист наполягав, що Тачі довгий час не контролював усю АВК, яка до 1998 року діяла як окремі загони.
Справу розглядали Спеціалізована палата та Спеціалізована прокуратура Косова, створені урядом країни 2015 року. Формально вони є частиною косовської юридичної системи, але розташовані в Гаазі й працюють без косоварів — для безпеки свідків, суддів і обвинувачених та уникнення корупції.
Після вироку миротворці KFOR ввели додаткові сили безпеки в райони Косова, де живуть етнічні серби. ЄС і США закликали своїх громадян уникати відвідування Косова. Очікується, що сторони оскаржуватимуть вирок в апеляції, а переговори про нормалізацію відносин між Косовом і Сербією найближчим часом не відновляться.





