Протести за Федорова: чи міг звільнений міністр повернутися

У липні 2026 року, після розпуску Кабінету міністрів і звільнення міністра оборони Михайла Федорова, в Україні відбулися вуличні акції, учасники яких вимагали повернути його на посаду. За даними дослідження, близько 40% учасників протестів назвали головною метою своєї участі саме повернення Федорова, ще 20% — відставку головкома ЗСУ Олександра Сирського. Водночас 80% опитаних зізналися, що припинили б протестувати, якби Федоров повернувся на посаду.

Аналіз публікацій у соцмережах показав, що майже кожна друга публікація містила заклик не звільняти Федорова або повернути його, а третина — пряму особисту підтримку екс-міністру. Лише у 1,6% дописів згадували, що для зміни міністра довелося відправити у відставку весь уряд.

Торішні протести на захист антикорупційних інституцій виникали спонтанно, без партій та політичних лідерів. Цього року умови не змінилися: через відсутність виборів під час війни суспільство шукає інші канали для вираження протесту. У 2025 році мотивами були збереження євроінтеграційного курсу та вимоги до влади почути голос суспільства, а не збереження конкретних посадовців. Цього літа протести мали виражену персоналізовану драматургію з парою «герой — антигерой».

Примітно, що лексика реформ, прозорості закупівель чи цивільного контролю над армією зустрічалася лише у 10% публікацій на підтримку протестів, і майже завжди на другому плані після вимог обґрунтувати кадрові рішення. Один із організаторів акцій, ветеран Дмитро Козятинський, писав: «Шкода, що так і не вдалося налагодити діалог між владою та суспільством. Сподіваюсь, що з часом це питання вирішиться, адже, на мою думку, саме відсутність комунікації була першопричиною цих протестів».

Після завершення протестів Федоров пішов створювати оборонні стартапи, заявивши про потребу знайти механізм проведення виборів під час війни. Новим міністром оборони став Євген Хмара. Це піднімає питання, чи є вуличні акції та соцмережі єдиними каналами комунікації, якими суспільство може швидко повідомити владі про недостатнє пояснення кадрових рішень.