35 років незалежності: десять ключових моментів історії України

Від ухвалення Акту проголошення незалежності у 1991 році до повномасштабної війни — Україна пройшла складний шлях, позначений протестами, війною та боротьбою за суверенітет. Ці десять подій стали точками зламу, що сформували сучасну державу.
24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності. За рішення проголосували 346 депутатів, а в сесійну залу вперше внесли синьо-жовтий прапор. Уже 4 вересня національний стяг офіційно підняли над будівлею парламенту.
Наприкінці 1990-х Україна пережила три хвилі шахтарських протестів. Перша, з 1989 по 1991 рік, стала одним із чинників розпаду СРСР. Друга була реакцією на економічну кризу середини десятиліття, коли зарплати не виплачували роками. Третя хвиля, зокрема марш павлоградських гірників на Київ у 1998 році та силовий розгін наметового містечка в Луганську, оголила конфлікт між владою та мітингувальниками.
5 грудня 1994 року Україна, Велика Британія, США та Росія підписали Будапештський меморандум. Київ відмовився від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки та повагу до суверенітету. Утім, документ не став запобіжником: у 2014 році Росія анексувала Крим, а у 2022-му розпочала повномасштабне вторгнення.
Помаранчева революція стартувала 22 листопада 2004 року після оголошення Центральною виборчою комісією результатів другого туру президентських виборів, які зафіксували перемогу Віктора Януковича. Спостерігачі та опозиція заявили про масові фальсифікації. Протести тривали до січня 2005-го, коли Верховний суд призначив третій тур, у якому переміг Віктор Ющенко.
21 листопада 2013 року уряд Миколи Азарова призупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Це спровокувало Євромайдан, який після силового розгону студентів 30 листопада переріс у Революцію Гідності. За три місяці протестів загинули 107 демонстрантів та 16 правоохоронців, більшість — з 18 по 20 лютого 2014 року. Справи Майдану досі частково не завершені.
У березні 2014 року Росія анексувала Крим після незаконного референдуму. Українські військові частини блокували так звані «зелені чоловічки» — російські військові без розпізнавальних знаків. Пізніше з бійців, які не зрадили присязі, сформували 36-ту бригаду морської піхоти, що у 2022 році обороняла Маріуполь.
14 квітня 2014 року РНБО ухвалила рішення про початок Антитерористичної операції на Донбасі після захоплення Слов'янська сепаратистами. Літо того ж року ознаменувалося звільненням частини Донеччини та Луганщини, а також боями за Іловайськ, Донецький аеропорт і Дебальцеве. Мінські угоди перевели конфлікт у позиційну фазу.
24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення. За даними ООН, понад 5,7 мільйона людей виїхали з України. Значна частина дітей та молоді, ймовірно, не повернеться, а частину українських дітей Росія незаконно вивезла з окупованих територій. Наприкінці березня — на початку квітня українські сили звільнили Київську, Чернігівську та Сумську області. Після відходу росіян на Київщині виявили катівні та братські могили, зокрема в Бучі. У селі Ягідне на Чернігівщині 360 людей місяць утримували в підвалі школи, де загинули 11 осіб.
Війна змінила підходи до ведення бойових дій: ключову роль на фронті тепер відіграють дрони та роботизовані системи. Українські виробники створили зброю для ударів у глибину, що дозволяє знищувати російську логістику. Досвід звільнення півночі використали під час операцій на Харківщині та Херсонщині восени 2022 року.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- Політики й активісти розкритикували ідею виборів під час війни
- В ОП відповіли на заклик Федорова провести вибори: ключова умова — безпека
- В Одесі на День Прапора розгорнули 35-метровий стяг і повернули Дюку вишиванку
- Російські атаки, перепоховання Коновальця і молодик над Лаврою — тиждень у фото
- Українці за кордоном створять «Ланцюги єдності» 24 серпня




