У Німеччині десятки тисяч людей протестували проти AfD після виборів у Саксонії-Ангальт

Найбільші протести пройшли в Дюссельдорфі, Гамбурзі, Берліні та Мюнхені. Менші акції відбулися в Лейпцигу, Магдебурзі, Майнці та Саарбрюкені.

У Дюссельдорфі на акцію під гаслом «Жодного кроку назад! Проти AfD та правої ненависті!» вийшли близько 20 тисяч людей — дані поліції та організаторів збігаються.

У Гамбурзі центром міста пройшли близько 25 тисяч учасників під гаслом «Час діяти, свободу треба захищати».

У Берліні відбулася «зіркова демонстрація»: кілька колон рухалися до Червоної ратуші. Поліція оцінила кількість учасників у 18 тисяч, організатори заявили про 32 тисячі.

У низці міст також пройшли акції в межах загальнонімецької серії протестів «PRÜF», які проводять щомісяця в другу суботу. Ініціатива вимагає, щоб Федеральний конституційний суд перевірив партії, які Відомство з охорони конституції вважає підозрюваними у правому екстремізмі або визначає як правоекстремістські.

Найбільша акція серії відбулася в Мюнхені — за даними поліції, близько 12 тисяч людей. У Майнці вийшли близько 2 тисяч, у Саарбрюкені — близько 1,5 тисячі, у Магдебурзі — близько 1,1 тисячі.

Приводом для протестів стали недільні вибори до ландтагу Саксонії-Ангальт. На них AfD набрала майже 44% голосів — найкращий результат серед усіх партій, хоча абсолютної більшості не отримала.

AfD перебуває під наглядом Відомства з охорони конституції як організація, яку підозрюють у правому екстремізмі. Її відділення в Тюрингії, Саксонії-Ангальт, Саксонії та Бранденбурзі класифіковані як правоекстремістські.

Успіх на виборах збігся зі зростанням рейтингу партії по всій країні. За свіжим опитуванням для суспільного мовника ARD, AfD готові підтримати 27% виборців, тоді як блок ХДС/ХСС — 21%.

Співголова AfD Аліс Вайдель в інтерв’ю австрійському праворадикальному порталу AUF1 заявила, що в разі приходу партії до влади Німеччина припинить будь-яку підтримку Києва.

«Ми припинимо виплати Україні та будь-яку підтримку війни, а також висунемо суттєві вимоги про відшкодування збитків до України», — сказала вона.

Вайдель також вимагає повернути в Україну чоловіків призовного віку, які перебувають у країнах ЄС. За її словами, понад мільйон українців у Німеччині отримують соціальні виплати, і така ситуація «фінансово більше нестійка».

«Ці українці також мають повернутися. Особливо молоді українські чоловіки призовного віку. Йдеться про цифри, які вимірюються сотнями тисяч. Ці молоді люди мають повернутися», — заявила лідерка AfD.

Після перемоги AfD на виборах прем’єр-міністр Північного Рейну-Вестфалії Гендрік Вюст (ХДС) запропонував створити спільну робочу групу федерального уряду та земель для вивчення можливості заборони партії. Ініціативу підтримують деякі політики, але вона викликає і скепсис. Подати заяву про заборону партії до Федерального конституційного суду можуть лише Бундестаг, Бундесрат або федеральний уряд, а остаточне рішення ухвалює сам суд.

Результат AfD у Саксонії-Ангальт став найкращим для партії на земельних виборах і посилив суперечки про політику «брандмауера», за якої традиційні партії відмовляються співпрацювати з AfD. Успіх партії вплинув і на дискусію про допомогу Україні: AfD декларує відверто проросійську позицію, а один із місцевих політиків партії потрапив у скандал через символіку російської армії.