У Черкасах на Соборній площі відбулася акція за полонених і зниклих безвісти

13 вересня на Соборній площі в Черкасах відбулася акція «Не мовчи — полон вбиває». Її метою була підтримка військовополонених та захисників, які зникли безвісти.

За даними з місця, зібралося близько 70 учасників — рідні полонених та зниклих безвісти. Вони тримали плакати й прапори та закликали водіїв, які проїжджали повз, підтримати їх сигналом. До акції також долучилася автоколона з приблизно десяти автомобілів.

На акцію прийшла черкащанка Ольга Діденко, син якої загинув у бою. За її словами, вона почала ходити на такі акції, коли її старший син Олександр Діденко зник безвісти. «На жаль, його в квітні 2026 року повернули на щиті. Але мені є ще за кого ходити й нагадувати», — розповіла вона. Жінка зазначила, що продовжує нагадувати про побратима сина Сергія Ільченка, який зник разом з Олександром у селі Старокостянтинів Донецької області 18 березня 2025 року. Обидва служили у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Також Ольга Діденко стоїть за Олександра Галущенка, який пішов на фронт у 19 років у складі Третьої штурмової бригади і 11 червня 2024 року зник безвісти. Він є побратимом ще одного її сина, який захищає Україну з першого дня повномасштабного вторгнення.

Пояснюючи, чому ці акції для неї важливі, пані Ольга сказала: «Я вважаю їх важливими, щоб люди не забували, що йде війна, тому що багатьох людей вона не стосується. І ходжу сюди як нагадування для нашої влади».

Валентина приїхала на акцію із Золотоніського району разом із матір'ю. «Майже щонеділі приходимо на акцію. Чекаємо і дочекаємось всіх», — сказала вона. Жінка чекає на брата Сергія Харсуна, який потрапив у полон у Курській області 1 вересня 2024 року. Він став на захист країни в перший день повномасштабного вторгнення і служив у 61-й ОМБр. «У нас підтверджений полон. Тільки ми не знаємо ні місця утримання, ні стану здоров'я — нічого ми не знаємо», — зазначила Валентина.

Вона також чекає на сина, який зник безвісти після закінчення навчання. «Мій син Сергій служив у першій танковій бригаді. Він був мобілізований у січні 2024 року. Зник безвісти біля Старомайорська у червні 2024 року, якраз після навчань. Ніякої звістки відтоді, але я надіюся і чекаю, що він повернеться. Люблю його і чекаю. Хочу, щоб всі полонені і зниклі безвісти повернулися додому», — розповіла вона.

Надія Риборук повідомила, що її син та його побратим зникли безвісти на Куп'янському напрямку. «Вийшли на завдання — і тиша. Це було 27 березня 2024 року. Відтоді немає ніякої інформації. Шукаємо інформацію про нього щодня, але ніде нічого немає. Сюди приходжу, аби підтримати усіх. Тут такі люди, як і ми, тому тут трішки легше. Бо тут люди, які тебе розуміють», — сказала вона.