У Німеччині десятки тисяч вийшли на акції проти AfD після виборів у Саксонії-Ангальт

Найбільші акції пройшли у Дюссельдорфі, Гамбурзі, Берліні та Мюнхені. Менші — у Лейпцигу, Магдебурзі, Майнці та Саарбрюкені.

У Дюссельдорфі, за даними поліції та організаторів, які збігаються, зібралися близько 20 тисяч людей. Акція проходила під гаслом «Жодного кроку назад! Проти AfD та правої ненависті!».

У Гамбурзі центром міста пройшли близько 25 тисяч учасників під гаслом «Час діяти, свободу треба захищати».

У Берліні відбулася так звана «зіркова демонстрація»: кілька колон рухалися до Червоної ратуші. Поліція оцінила кількість учасників у 18 тисяч, організатори заявили про 32 тисячі.

Частина акцій пройшла в межах загальнонімецької серії протестів «PRÜF», які проводять щомісяця у другу суботу. Ініціатива вимагає, щоб Федеральний конституційний суд перевірив партії, які Відомство з охорони конституції вважає підозрюваними у правому екстремізмі або визначає як правоекстремістські.

Найбільша акція серії відбулася у Мюнхені — за даними поліції, близько 12 тисяч людей. У Майнці вийшли близько 2 тисяч, у Саарбрюкені — близько 1,5 тисячі, у Магдебурзі — близько 1,1 тисячі.

Приводом для протестів стали недільні вибори до ландтагу Саксонії-Ангальт, на яких AfD набрала майже 44% голосів — найкращий результат серед усіх партій, але абсолютної більшості не отримала.

AfD перебуває під наглядом Відомства з охорони конституції як організація, яку підозрюють у правому екстремізмі. Її відділення у Тюрингії, Саксонії-Ангальт, Саксонії та Бранденбурзі класифіковані як правоекстремістські.

Успіх на виборах збігся зі зростанням рейтингу партії по всій Німеччині. За свіжим опитуванням для суспільного мовника ARD, AfD готові підтримати 27% виборців, тоді як блок ХДС/ХСС — 21%.

Співголова AfD Аліс Вайдель в інтерв’ю австрійському праворадикальному порталу AUF1 заявила, що в разі приходу партії до влади Німеччина припинить будь-яку підтримку Києва. «Ми припинимо виплати Україні та будь-яку підтримку війни, а також висунемо суттєві вимоги про відшкодування збитків до України», — сказала вона.

Вайдель також вимагає повернути в Україну чоловіків призовного віку, які перебувають у країнах ЄС. За її словами, понад мільйон українців у Німеччині отримують соціальні виплати, і така ситуація «фінансово більше нестійка». «Ці українці також мають повернутися. Особливо молоді українські чоловіки призовного віку. Йдеться про цифри, які вимірюються сотнями тисяч. Ці молоді люди мають повернутися», — заявила лідерка AfD.

Після перемоги AfD на виборах прем’єр-міністр Північного Рейну-Вестфалії Гендрік Вюст (ХДС) запропонував створити спільну робочу групу федерального уряду та земель для вивчення можливості заборони партії. Ініціативу підтримують деякі політики, але вона викликає і скепсис. Подати заяву про заборону партії до Федерального конституційного суду можуть лише Бундестаг, Бундесрат або федеральний уряд, а остаточне рішення ухвалює суд.

Результат у Саксонії-Ангальт став найкращим для AfD на земельних виборах і посилив суперечки про політику «брандмауера», коли традиційні партії відмовляються співпрацювати з AfD. Успіх партії вплинув і на дискусію про допомогу Україні: AfD декларує відверто проросійську позицію, а один із місцевих політиків партії потрапив у скандал через символіку російської армії.