У Німеччині десятки тисяч людей протестують проти AfD після виборів у Саксонії-Ангальт

12 вересня в кількох містах Німеччини відбулися масові акції проти правого екстремізму та партії AfD. Приводом стали результати виборів до ландтагу Саксонії-Ангальт і дискусія про можливу заборону партії.
Найбільші протести відбулися в Дюссельдорфі, Гамбурзі, Берліні та Мюнхені. Менші акції пройшли в Лейпцигу, Магдебурзі, Майнці та Саарбрюкені.
У Дюссельдорфі на акцію під гаслом «Жодного кроку назад! Проти AfD та правої ненависті!» вийшли близько 20 тисяч людей. Дані поліції та організаторів збігаються.
У Гамбурзі центром міста пройшли близько 25 тисяч учасників під гаслом «Час діяти, свободу треба захищати».
У Берліні відбулася так звана «зіркова демонстрація». Кілька колон рухалися до Червоної ратуші. Поліція оцінила кількість учасників у 18 тисяч, організатори заявили про 32 тисячі.
У межах загальнонімецької серії протестів «PRÜF», які проводять щомісяця в другу суботу, найбільша акція відбулася в Мюнхені — близько 12 тисяч людей. У Майнці на вулиці вийшли близько 2 тисяч, у Саарбрюкені — близько 1,5 тисячі, у Магдебурзі — близько 1,1 тисячі. Ініціатива вимагає, щоб Федеральний конституційний суд перевірив партії, які Відомство з охорони конституції вважає підозрюваними у правому екстремізмі або визначає як правоекстремістські.
Приводом для протестів стали недільні вибори до ландтагу Саксонії-Ангальт. На них AfD набрала майже 44% голосів — найкращий результат серед усіх партій, хоча абсолютної більшості не отримала.
AfD перебуває під наглядом Відомства з охорони конституції як організація, яку підозрюють у правому екстремізмі. Її відділення в Тюрингії, Саксонії-Ангальт, Саксонії та Бранденбурзі класифіковані як правоекстремістські.
Успіх на виборах збігся зі зростанням рейтингу AfD по всій Німеччині. За свіжим опитуванням для суспільного мовника ARD, партію готові підтримати 27% виборців, тоді як блок ХДС/ХСС — 21%.
Співголова AfD Аліс Вайдель в інтерв'ю австрійському праворадикальному порталу AUF1 заявила, що в разі приходу партії до влади Німеччина припинить будь-яку підтримку Києва. «Ми припинимо виплати Україні та будь-яку підтримку війни, а також висунемо суттєві вимоги про відшкодування збитків до України», — сказала вона.
Вайдель також вимагає повернути в Україну чоловіків призовного віку, які перебувають у країнах ЄС. За її словами, понад мільйон українців у Німеччині отримують соціальні виплати, і така ситуація «фінансово більше нестійка». «Ці українці також мають повернутися. Особливо молоді українські чоловіки призовного віку. Йдеться про цифри, які вимірюються сотнями тисяч. Ці молоді люди мають повернутися», — заявила лідерка AfD.
Після перемоги AfD на виборах прем'єр-міністр Північного Рейну-Вестфалії Гендрік Вюст (ХДС) запропонував створити спільну робочу групу федерального уряду та земель для вивчення можливості заборони партії. Ініціативу підтримують деякі політики, але вона викликає і скепсис. Подати заяву про заборону партії до Федерального конституційного суду можуть лише Бундестаг, Бундесрат або федеральний уряд, а остаточне рішення ухвалює сам суд.
Перемога AfD у Саксонії-Ангальт стала найкращим результатом партії на земельних виборах. Вона посилила суперечки про політику «брандмауера», коли традиційні партії відмовляються співпрацювати з AfD, а також вплинула на дискусію про допомогу Україні. Партія декларує відверто проросійську позицію; один із місцевих політиків AfD потрапив у скандал через символіку російської армії.
Читайте також
Ще в розділі «Світ»
- У Варшаві роботи вперше пікетували міністерство цифровізації
- У Росії рекордно зросла протестна активність — дані ФОМ
- Страйк машиністів у Польщі: затримки поїздів перевищують три години
- Тиждень на Миколаївщині: наслідки атак, акції та поповнення в зоопарку
- У Польщі відбулися протести проти насильства щодо українців





