В Олександрівці вшанували пам'ять загиблих і зниклих захисників

Заходи під назвою «Нашої надії журавлиний клич» об'єднали родини військових, військовослужбовців та місцевих жителів. Акція розпочалася на площі біля спортшколи, де присутні вшанували полеглих хвилиною мовчання.

Співорганізаторка заходу Тетяна Бондаренко розповіла, що такі зустрічі в громаді проводять регулярно, зазвичай щосуботи раз на два тижні. Цього разу зібралися позапланово, щоб відзначити пам'ятні дати. За її словами, вона рік розшукувала свого сина Артема Бондаренка, який служив у 67-ій окремій механізованій бригаді. Спочатку він був бойовим медиком, згодом став пілотом-розвідником дронів. Наприкінці травня минулого року на Покровсько-Новопавлівському напрямку поблизу Воскресенки екіпаж із трьох бійців зник безвісти під час виходу з позицій під обстрілами.

Бондаренко зазначила, що спочатку не афішувала свою історію в громаді, але після рішення встановити Алею Слави навколо ідеї почали об'єднуватися інші родини. У червні 2026-го слідчий повідомив про збіг ДНК, повторна експертиза підтвердила загибель сина. Жінка виконала його останню волю — кремацію, зібравши побратимів для проведення обряду згідно з його язичницькими поглядами.

Попри поховання сина місяць тому, Бондаренко продовжує організовувати акції. За її даними, в Олександрівській громаді 114 військовослужбовців вважаються зниклими безвісти. У заході взяли участь близько 70 людей, автоколона складалася з 15 автомобілів та мотоспільноти.

Маршрут автопробігу пролягав вулицями Перемоги, Шкільна, Незалежності України та Шевченка. Учасники також відвідали Алею Слави, де родини загиблих і зниклих захисників облаштували пам'ятну лаву з табличкою «Тут би міг сидіти той, хто загинув». Наступну акцію-нагадування заплановано на 5 вересня.