У 22 польських містах пройшли акції проти нападів на українців

Протестні заходи відбулися у відповідь на зростання кількості словесних та фізичних нападів на українців у Польщі. Організатором загальнонаціональної кампанії виступив Комітет на захист демократії.

Перед цим, 7 серпня, пройшла акція під гаслом «Моя Польща не б'є, не ображає і не підбурює». Її учасники передали до канцелярії прем'єр-міністра та Міністерства внутрішніх справ петицію з понад 11 тисячами підписів, вимагаючи рішучих дій проти жорстоких нападів на громадян України.

Гасло демонстрацій уперше прозвучало 27 січня 2020 року під час виступу колишнього в'язня концтабору Аушвіц-Біркенау Маріана Турського на честь 75-ї річниці визволення табору. Він закликав не миритися з жорстоким поводженням із меншинами, порушеннями прав людини та історичною брехнею.

За даними польської поліції, з початку 2026 року до 17 липня надійшло 180 заяв від українців про злочини на ґрунті ксенофобії. Це на 30% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. За весь минулий рік таких звернень було 275.

Опитування IBRiS, проведене 25–26 липня, показало, що ставлення поляків до українців погіршилося після присвоєння українському підрозділу імені Героїв УПА та позбавлення президента Володимира Зеленського польського ордена Білого Орла. Третина респондентів заявила, що ставиться до українців гірше, і лише 1,8% — краще.

Згідно з опитуванням CBOS, у липні 2026 року прийом українських біженців підтримували 42% поляків, проти — 52%. Для порівняння, у травні 2022 року 91% поляків позитивно ставилися до прийому біженців з України, а 4% — негативно.

29 липня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск провів розмову з президентом України Володимиром Зеленським щодо безпекових викликів для українців у Польщі. Цьому передувала серія нападів на вихідців з України, під час яких постраждалих ображали через національність і мову, а декількох — сильно побили.