У Вінниці в День пам’яті захисників триває акція «Голоси пам’яті»

Інсталяція складається з трьох частин. Перша — троси, на які можна чіпляти дзвіночки. Директорка комунального закладу «Ветеранський простір «Побратим» Марія Довжик пояснила, що на дзвіночках можна написати ім’я загиблого, звернення до нього або молитву.

«На дзвіночках можна написати його ім'я, слова, які хотіли б сказати йому, або молитву за нього. І тим самим ніби надати голос тим, хто більше ніколи не буде з нами, створити такий дзвін пам'яті», — розповіла Марія Довжик.

Друга частина — автомобіль, вкритий маскувальними сітками та прикрашений соняшниками. За словами Довжик, це символ душ полеглих воїнів, які залишилися на полі бою, як незібрані соняшники.

Третя частина — банери з підказками, як підтримати людей, що переживають втрату. Як зазначила очільниця закладу, важливо не залишатися осторонь родин, які втратили рідних.

Після завершення акції дзвіночки перенесуть до ветеранського простору «Побратим» як символ пам’яті.

На акцію прийшла вінничанка Наталія Ковальова з восьмирічною донькою. Її чоловік Андрій Ковальов на псевдо «Мікрон» мобілізувався восени 2024 року, служив старшим стрільцем-оператором у 117 окремій важкій механізованій бригаді на Покровському напрямку. Він загинув 24 грудня 2024 року поблизу села Воздвиженка Покровського району Донецької області у віці 39 років.

За словами дружини, після загибелі чоловік близько півтора року вважався зниклим безвісти, особу встановили за ДНК-експертизою. Прощання відбулося 21 липня 2026 року у Вінниці. Наталія згадує його як добру, веселу людину, яка завжди допомагала іншим.

Також до інсталяції прийшла Надія Покорська, яка вшанувала пам’ять чоловіка Олександра Покорського. Він служив за контрактом у Національній гвардії України з 2014 до 2017 року, брав участь в АТО, мав відзнаку. З початком повномасштабного вторгнення повернувся до війська. Загинув 2 вересня 2023 року на Запорізькому напрямку.

Надія розповіла, що вони планували провести разом його відпустку, але не встигли. За день до загибелі вони говорили телефоном, а в день загибелі переписувалися. Вона відчула, що щось сталося, коли зв’язок зник, а наступного ранку їй повідомили про смерть чоловіка.

Жінка наголосила, що такі акції важливі для родин полеглих, оскільки роблять пам’ять видимою. Разом із сином вона відвідує меморіали та розповідає йому про загиблих.

До акції долучилася Галина Тюріна, мама полеглого Богдана Тюріна на псевдо «Багдад». Він служив у 14 бригаді оперативного призначення «Червона Калина» Національної гвардії України, був старшим солдатом, гранатометником. Брав участь в АТО, а 25 лютого 2022 року добровольцем пішов до війська.

Загинув 4 грудня 2022 року поблизу селища Спірне на Донеччині від кулі російського снайпера. За місяць до загибелі йому виповнилося 30 років. Галина Тюріна розповіла, що син був її опорою, а друзі пам’ятають його як людину, яка віддавала все для інших.

«Поки живу я — живе пам’ять. Для мене це важливо, ці акції. Я побачила, вийшла, підійшла. Це дуже правильно для мене. Я підтримую всі такі акції і дякую за організацію», — сказала Галина Тюріна.