«Жива надія»: у Малині понад сотня людей вийшла на акцію на підтримку полонених та зниклих безвісти

Учасники акції тримали прапори, фотографії та плакати із закликами пам’ятати про захисників. Захід організували члени місцевої громадської організації «Свічадо» та її підрозділу — спілки «Вірні». Акцію розпочали з хвилини мовчання на знак пам’яті та шани до українців, загиблих внаслідок війни.

Перед присутніми виступив колектив «Стихія» Іршанського ліцею Вишевицької громади. Діти представили театралізовану постановку «А я жива і дихаю весною», яка поєднала вірші, сценічну гру та танцювальні виступи під українські патріотичні пісні. Заступниця директора Іршанського ліцею з виховної роботи Наталія Возна розповіла, що над виставою, яку готували близько року, учні вже виступали в населених пунктах своєї громади. До Малина вони приїхали вперше. Над постановкою діти працювали разом із поетесою Поліною Лучко з Бородянки.

«Багато емоцій. Ми приїхали підтримати родини. Вважаю, що такі заходи дуже потрібні, адже і діти мають розуміти, що на війні гинуть люди за їхнє майбутнє, за їхнє щасливе дитинство», — сказала Наталія Возна.

Жителька Малина Ілона Недбалюк прийшла на акцію разом із чоловіком Олегом. За її словами, їхній старший син Сергій пішов на фронт добровольцем у перші дні повномасштабного вторгнення. 14 квітня 2025 року він зник безвісти. «На акціях ми постійно — в надії, у вірі, що наша дитина повернеться. Я відчуваю, що інакше не може бути», — розказала Ілона.

Жителька села Слобода Надія Шваб розповіла, що її син Богдан Синяк до повномасштабної війни служив в АТО. Після початку повномасштабного вторгнення його мобілізували 6 травня 2022 року. У листопаді того ж року військовий отримав поранення та проходив реабілітацію. Востаннє Надія розмовляла із сином 19 квітня 2024 року. Він перебував у районі села Красногорівка Покровського району Донецької області. Через кілька днів жінці повідомили, що її син вважається зниклим безвісти. Відтоді інформації про нього немає. Надія розповіла, що разом із родиною постійно бере участь у таких акціях.

«Ми їздимо на всі акції. І в Житомирі були, і в Києві були. Неодноразово. У Малині постійно на кожній акції. Чекаємо і сподіваємося», — сказала Надія Шваб.

Підтримати малинські родини приїхали представники об’єднання родин безвісти зниклих та полонених із Коростенської громади. Голова об’єднання Світлана Сидоренко — дружина безвісти зниклого військовослужбовця 115-ї бригади Петра Сидоренка. За її словами, в об’єднанні близько 80 родин, а загалом у Коростенській громаді — близько 300 родин полонених та зниклих безвісти.

«Акції дуже потрібні. У першу чергу вони потрібні нам, родинам. Ми бачимо, що ми не одні в цьому горі. Коли нас більше, ти бачиш поряд таких самих, як ти, з такою самою проблемою, таким горем. Тобі стає ніби трошечки легше, коли ти можеш поділитися і розповісти», — розказала Світлана.

Світлана Сидоренко розповіла, що в Коростені такі акції проводять кожної другої неділі місяця. До Малина представники об’єднання приїхали вперше, щоб підтримати місцеві родини. «Це потрібно, щоб громада бачила, що є така частина суспільства, якій потрібні підтримка і допомога. І що ці дні, які вони проживають у мирних містах, вони завдяки нашим рідним», — сказала Світлана.

Під час акції збирали гроші на потреби 30-ї окремої механізованої бригади. Одна з керівниць спілки «Вірні» Людмила Шевцова розповіла, що її син Ігор Шевцов у полоні 604 дні. «Ми всі боремося за життя наших рідних, і вони повинні повернутися додому живі. А в єдності ми сила. Мій син Ігор Шевцов у полоні 604 дні. Ми рахуємо кожен день — для нашої родини це випробування. Не втрачайте надії і віри. Нам усім потрібно вірити в нашу живу надію. Обміни продовжуються і рідні повертаються», — розповіла Людмила Шевцова.

Акцію учасники завершили виконанням Державного гімну України.