У Павлограді перевірили укриття: що виявили активісти та що відповіла міськрада

Мешканка Павлограда Альона Вакульчук подала електронну петицію до міської ради з вимогою встановити додаткові модульні укриття та перевірити стан наявних. Приводом стало збільшення інтенсивності ударів керованими авіабомбами по місту.

Ініціативна група провела моніторинг сховищ, які позначені на мапі в застосунку «Дія» та на сайті міськради. Перевіряли безпечність, місткість, наявність умов для людей з інвалідністю та санітарний стан. Загалом оглянули близько 30 укриттів у різних районах.

За словами Вакульчук, у частині приміщень триває ремонт, не всюди є умови для маломобільних груп населення. Укриття в школах і дитсадках облаштовані краще, однак їхньої площі недостатньо, щоб прийняти всіх мешканців сусідніх будинків. Також зафіксовані випадки, коли людей не пускають до сховищ або вони вже переповнені.

Місцеві мешканці розповідають, що під час атак часто не встигають дістатися до укриття. Жінка на ім'я Любов, біля будинку якої 30 липня впав КАБ, зазначила: «Каб летів над головою і впав прямо у дитячу пісочницю. Це жах якийсь. Раніше бігали в підвал. Зараз ніхто не бігає. Просто сидимо за двома станіми. Уже п'ять років так, що ми ховаємося вдома».

Мешканець сусіднього будинку Володимир сумнівається в безпечності підвалу: «У нас є таке уявне бомбосховище в підвалі. Воно більш-менш обладнане, але як будинок завалиться, то й там все завалиться. Модульних я взагалі не бачив».

Єдине загальнодоступне модульне укриття в місті звели коштом благодійних фондів, повідомив начальник відділу зі зв'язків з громадськістю виконкому Микола Кашталян. За його словами, всього в Павлограді шість таких споруд: два розташовані на території модульного містечка, решта — поблизу об'єктів критичної інфраструктури. Гроші з міського бюджету на них не виділяли, міськрада лише допомагала з доставкою та встановленням.

Архітектор Павло Пекер, який займається облаштуванням укриттів у Києві, Дніпрі та Харкові, зазначив, що наявність сховища на мапі не гарантує його ефективності. Він наголосив, що кількість укриттів має розраховуватися на кількість мешканців і доступність, а модульні конструкції потрібні передусім у місцях скупчення людей, де немає можливості швидко спуститися в підземні споруди.

У відповіді на інформаційний запит міськрада повідомила, що в громаді налічується 77 захисних споруд: 31 сховище, 44 найпростіших укриття та шість модульних. Перевірки проводять щоквартально разом із рятувальниками. До кінця 2026 року планують завершити будівництво двох протирадіаційних укриттів у закладах освіти та встановити шість модульних укриттів у місцях масового скупчення людей. На ці роботи у 2025–2026 роках залучили понад 31 мільйон гривень із місцевого бюджету, понад 44 мільйони — з обласного та понад 119 мільйонів гривень — з державного. Прямої відповіді на питання, чи достатньо сховищ у місті, у міськраді не надали.