Удари по РФ посилюють тиск на росіян, але протестів не викликають

Цього літа Україна активізувала удари безпілотниками вглиб Росії, зокрема по нафтопереробних заводах. Це спричинило дефіцит пального в регіонах: водіям доводиться чекати на бензин до 69 годин, а черги на заправках сягають кілометрів.

Попри очікування, що паливна криза підірве підтримку війни, масові протести в Росії залишаються малоймовірними. Однією з причин є історичний досвід: за радянських часів дефіцит і черги були звичним явищем, а влада жорстко придушувала невдоволення. Зокрема, у 1962 році в Новочеркаську силовики відкрили вогонь по демонстрантах.

Антивоєнна активність у Росії майже зникла. У 2022 році поліція затримала близько 19 тисяч активістів, але після посилення репресій протести зійшли нанівець. Показовим є випадок ветерана Олександра Луніна, який у червні опублікував відео з критикою Путіна, що набрало понад 12 мільйонів переглядів за добу. Після ув'язнення він публічно вибачився. Єдину партію, що відкрито виступала проти війни, «Яблуко», не допустили до виборів, а біля Верховного суду протестували лише кілька сотень людей.

Економісти зазначають, що росіяни пристосовуються до погіршення умов. Заможні громадяни використовують зв'язки, щоб обходити дефіцит пального, платячи вдвічі більше за доставку. Найбільше труднощів зазнають мешканці сільської місцевості та менш забезпечені верстви.

Рейтинг схвалення Путіна у червні становив 74%, хоча з початку року він поступово знижується. Близько 52% опитаних вважають, що Росія рухається у правильному напрямку. Водночас зростає емоційна напруга: частка респондентів, які відчувають страх або смуток, збільшилася з 16% до 29%. Готовність брати участь у вуличних протестах висловили 16% опитаних проти 11% у 2024 році.

Кремль посилює силовий апарат: фінансування Росгвардії та інших структур зросло до рекордних 47 мільярдів доларів. На думку аналітиків, Путін побоюється повторення подій 1991 року, коли масові демонстрації в Москві стали одним із чинників краху радянського режиму.