10.08.2026 Про-Тест Суспільні рухи та протести

У Польщі зростає кількість нападів на українців: протести та реакція влади

·1110 слівредакція
У Польщі зростає кількість нападів на українців: протести та реакція влади

У Польщі зафіксовано значне зростання кількості нападів на українців, що викликало хвилю протестів. Політичне керівництво країни утримується від коментарів, попри заклики прем'єр-міністра.

У неділю, 9 серпня, у 22 польських містах відбулися акції під гаслом «Не будь байдужим». Учасники вийшли на вулиці проти насильства щодо українців, наголошуючи, що українці є цінною частиною польського суспільства. Організатори роздавали наліпки з відповідним написом, закликаючи розміщувати їх на дверях магазинів та ресторанів як знак безпеки для українців.

Перед цим, 7 серпня, біля канцелярії прем'єра у Варшаві пройшла демонстрація під гаслом «Моя Польща не б'є, не ображає й не підбурює». Учасники передали до офісу прем'єр-міністра та МВС петицію з вимогою протидіяти насильству, підписану 11 тисячами людей.

Приводом для протестів стало збільшення кількості фізичних нападів на українців, зокрема на жінок та дітей. Останній випадок стався у Легниці, де полька вдарила двох українських дівчат-підлітків та хлопця, який намагався їх захистити. У Бєльсько-Бяла чоловік напав на українських дітей з образами. У травні у Варшаві п'ятеро поляків побили українських підлітків.

За даними головного управління поліції, за першу половину 2026 року українці подали 180 заяв про злочини на ґрунті національної ненависті. Це на 30% більше, ніж у 2025 році. Якщо динаміка збережеться, до кінця року кількість таких заяв може сягнути 360. Ймовірно, реальна кількість випадків є значно вищою, оскільки враховано лише зареєстровані злочини.

Прем'єр-міністр Дональд Туск закликав президента Кароля Навроцького відреагувати на хвилю насильства. Туск нагадав про заяву Навроцького щодо «шляхетних чоловічих поєдинків» у контексті бійок футбольних фанатів. Також він звернув увагу, що один із учасників побиття української пари у Вроцлаві називав себе «захисником польського кордону». «Зло завжди візуально привабливіше. Репутацію можна зруйнувати набагато швидше, ніж побудувати. Я очікую, що президент дуже чітко проведе межу і скаже: „Стоп“», — заявив Туск.

Навроцький досі не прокоментував зростання ксенофобії. На мітингу до річниці свого перебування на посаді він згадав Україну лише у контексті війни з РФ, заявивши, що інтерес Польщі — щоб Україна тримала російські війська якомога далі. Він також додав, що у стратегічних інтересах Польщі — щоб «бандерівські прапори не майоріли ні у Варшаві, ні в Польщі».

Представники партії «Право і справедливість» також не засуджують напади. Віцепрезидент партії Тобіаш Бохенський запропонував депортувати українських чоловіків, які працюють нелегально. У МВС ці заяви назвали популізмом, зазначивши, що 95% українських чоловіків працюють легально. Рейтинг ПіС впав до 17,2%, тоді як «Громадянська коаліція» має 30,3%.

Опитування CBOS показують, що 43% поляків заявляють про неприязнь до українців. У Гданську чоловік напав на українця та двох поляків, назвавши їх «бандерівцями». Експерти припускають, що якщо кількість нападів зростатиме, Брюссель має втрутитися, оскільки Польща зобов'язана запобігати проявам ксенофобії за законодавством ЄС.

Читайте також