У Малині понад сотня людей взяла участь в акції «Жива надія»

Учасники зібралися з прапорами, фотографіями та плакатами, закликаючи не забувати про захисників. Захід організували члени місцевої громадської організації «Свічадо» та її підрозділу — спілки «Вірні». Акція розпочалася з хвилини мовчання на честь загиблих українців.

Перед присутніми виступив колектив «Стихія» Іршанського ліцею Вишевицької громади з театралізованою постановкою «А я жива і дихаю весною», яка поєднала вірші, сценічну гру та танці під українські патріотичні пісні. Заступниця директора ліцею Наталія Возна розповіла, що виставу готували близько року, і до Малина учні приїхали вперше. Над постановкою діти працювали з поетесою Поліною Лучко з Бородянки. «Багато емоцій. Ми приїхали підтримати родини. Вважаю, що такі заходи дуже потрібні, адже і діти мають розуміти, що на війні гинуть люди за їхнє майбутнє, за їхнє щасливе дитинство», — зазначила Возна.

Жителька Малина Ілона Недбалюк прийшла на акцію з чоловіком Олегом. Її старший син Сергій пішов на фронт добровольцем у перші дні повномасштабного вторгнення, а 14 квітня 2025 року зник безвісти. «На акціях ми постійно — в надії, у вірі, що наша дитина повернеться. Я відчуваю, що інакше не може бути», — поділилася жінка.

Жителька села Слобода Надія Шваб розповіла, що її син Богдан Синяк до повномасштабної війни служив в АТО. Після мобілізації 6 травня 2022 року він отримав поранення в листопаді того ж року. Востаннє Надія спілкувалася з ним 19 квітня 2024 року, коли він перебував у районі села Красногорівка Покровського району Донецької області. Через кілька днів родині повідомили, що військовий зник безвісти. «Ми їздимо на всі акції. І в Житомирі були, і в Києві були. Неодноразово. У Малині постійно на кожній акції. Чекаємо і сподіваємося», — сказала Шваб.

Підтримати малинські родини приїхали представники об'єднання родин безвісти зниклих та полонених із Коростенської громади. Голова об'єднання Світлана Сидоренко, дружина безвісти зниклого військовослужбовця 115-ї бригади, зазначила, що в організації близько 80 родин, а загалом у громаді — близько 300 родин полонених та зниклих безвісти. «Акції дуже потрібні. У першу чергу вони потрібні нам, родинам. Ми бачимо, що ми не одні в цьому горі», — розповіла Сидоренко. Вона додала, що в Коростені такі заходи проводять кожної другої неділі місяця, а до Малина приїхали вперше.

Під час акції збирали кошти на потреби 30-ї окремої механізованої бригади. Одна з керівниць спілки «Вірні» Людмила Шевцова, чий син Ігор перебуває в полоні 604 дні, закликала не втрачати надію: «Ми всі боремося за життя наших рідних, і вони повинні повернутися додому живі. Обміни продовжуються і рідні повертаються».

Завершилася акція виконанням Державного гімну України.