У Черкасах на Соборній площі провели акцію на підтримку полонених і зниклих безвісти

За даними з місця події, учасники прийшли з плакатами та прапорами, закликаючи водіїв, які проїжджали повз, підтримати їх сигналом. До акції долучилася автоколона з приблизно десяти автомобілів.

Черкащанка Наталія разом із донькою приїздить на акцію з Худяків. За її словами, спочатку вона виходила на підтримку полоненого захисника Юрія Коропа, а нині нагадує про батька своєї доньки, який зник безвісти на Луганському напрямку близько двох років тому.

«Спочатку я виходила сюди, підтримувала, коли ми добивались повернення Юрчика Коропа, теж нашого героя. Дякуємо Богу, він зараз вже тут з нами стоїть. А потім прийшла біда в нашу родину — зник батько моєї доньки. От в жовтні, і вже буде два роки, як він безвісти зниклий. Був на Луганському напрямку», — розповіла вона.

Пані Наталія зазначила, що планує й надалі підтримувати полонених та зниклих безвісти захисників навіть після повернення батька її доньки.

«Ми приходимо сюди, щоб не загадати про безвісти зниклих хлопців, адже в нашій країні їх дуже багато і їхнім пошуком займаються тільки рідні. Вони пішли нас захищати, кожного з нас, але трапилась така біда. Наші хлопці мають бути знайдені, повернуті, тому що на них чекають. В першу чергу на них чекають рідні. Навіть коли прийде час, і повернеться наш — все одно ми будемо виходити. Я була б дуже вдячна, щоб нас підтримувало більше людей, виходило сюди більше людей», — сказала вона.

На акцію виходить і Лариса — мати поверненого з російського полону захисника Юрія Коропа. За її словами, тепер вона стоїть тут за зниклих безвісти захисників.

«Мій син був в полоні три роки, повернувся. Але ми продовжуємо сюди виходити, підтримуємо своїх односельців. Вони підтримували нас, а тепер ми їх підтримуємо. Багато тут знайомих, познайомилися за цей час дуже з багатьма. Ця тема для мене болюча», — зазначила вона.

Син черкащанки Світлани підписав контракт із ЗСУ у 2020 році та проходив службу у 128 бригаді. У квітні 2025 року він зник безвісти на Запорізькому напрямку.

«Я чекаю свого сина вже півтора року. Геть нічого ми про нього не знаємо. В кінці квітня 2025 року він зник безвісти, а в травні в нього народився син. Він місяць не дочекався, щоб побачити сина, а той так на нього схожий — просто копія. Ми його чекаємо дуже сильно», — розповіла жінка.

За словами пані Світлани, такі акції потрібні, щоб нагадувати суспільству, що війна триває.

«Я думаю, що вони потрібні, ці акції. Це якось не дає людям забувати про те, що діється. У нас в Черкасах відносно спокійно, немає активних бойових дій, і я бачу, що деякі люди досі не звертають увагу на війну, мені це дуже болить», — додала вона.