У Черкасах на Соборній площі провели акцію на підтримку полонених та зниклих безвісти

20 вересня в Черкасах на Соборній площі відбулася акція «Не мовчи — полон вбиває» на підтримку військовополонених та безвісти зниклих захисників. Зібралися близько сотні учасників — рідні полонених і зниклих воїнів. Вони тримали плакати й прапори та закликали водіїв, які проїжджали повз, підтримати їх сигналом. До акції долучилася автоколона з приблизно десяти автівок.

Жителька Черкас Наталія разом з донькою приїздить на акцію з Худяків. Спочатку, за її словами, вона виходила на підтримку полоненого захисника Юрія Коропа, а тепер нагадує про батька своєї доньки, який близько двох років тому зник безвісти на Луганському напрямку.

«Спочатку я виходила сюди, підтримувала, коли ми добивались повернення Юрчика Коропа, теж нашого героя. Дякуємо Богу, він зараз вже тут з нами стоїть. А потім прийшла біда в нашу родину — зник батько моєї доньки. От в жовтні, і вже буде два роки, як він безвісти зниклий. Був на Луганському напрямку».

Наталія розповіла, що планує й надалі підтримувати полонених та зниклих безвісти захисників навіть після повернення батька її доньки.

«Ми приходимо сюди, щоб не загадати про безвісти зниклих хлопців, адже в нашій країні їх дуже багато і їхнім пошуком займаються тільки рідні. Вони пішли нас захищати, кожного з нас, але трапилась така біда. Наші хлопці мають бути знайдені, повернуті, тому що на них чекають. В першу чергу на них чекають рідні. Навіть коли прийде час, і повернеться наш — все одно ми будемо виходити. Я була б дуже вдячна, щоб нас підтримувало більше людей, виходило сюди більше людей».

На акцію виходить і Лариса — мати поверненого з російського полону захисника Юрія Коропа. За її словами, тепер вона стоїть тут за зниклих безвісти захисників.

«Мій син був в полоні три роки, повернувся. Але ми продовжуємо сюди виходити, підтримуємо своїх односельців. Вони підтримували нас, а тепер ми їх підтримуємо. Багато тут знайомих, познайомилися за цей час дуже з багатьма. Ця тема для мене болюча».

Син черкащанки Світлани підписав контракт із ЗСУ у 2020 році та проходив службу у 128 бригаді. У квітні 2025 року він зник безвісти на Запорізькому напрямку.

«Я чекаю свого сина вже півтора року. Геть нічого ми про нього не знаємо. В кінці квітня 2025 року він зник безвісти, а в травні в нього народився син. Він місяць не дочекався, щоб побачити сина, а той так на нього схожий — просто копія. Ми його чекаємо дуже сильно».

Світлана додала, що такі акції потрібні, щоб нагадувати суспільству: війна триває.

«Я думаю, що вони потрібні, ці акції. Це якось не дає людям забувати про те, що діється. У нас в Черкасах відносно спокійно, немає активних бойових дій, і я бачу, що деякі люди досі не звертають увагу на війну, мені це дуже болить».