У Городківці на Вінниччині родини військових провели акцію «Повертай додому»

Акцію «Повертай додому» організували у першу п'ятницю місяця. Присутні тримали українські прапори та фотографії рідних. Голова Городківської громади Олена Резнік пов'язала родичам три стрічки — синю, жовту та білу.

Організаторка заходу Олена Гончар пояснила, що синьо-жовті стрічки символізують Україну, а біла — надію на повернення військових. Вона зазначила, що це вже п'ята подібна акція у громаді, які проводять щомісяця. За її словами, у громаді 32 родини чекають на своїх рідних, з них двоє військових — у полоні.

На акцію прийшла Діана Саакаян разом із мамою. Вона чекає на батька Микиту Саакаяна, який зник безвісти 20 лютого 2026 року під час бойових дій у Сергіївці Покровського району Донецької області. Дівчина сказала, що не втрачає надії та чекатиме батька до останнього.

Валентина Журавльова розповіла про сина Анатолія, військовослужбовця 50-ї окремої штурмової бригади з позивним «Водолій». Він зник безвісти 13 жовтня 2025 року у Ступочках Краматорського району Донецької області. Анатолій воював з квітня 2022 року на Донецькому напрямку, перед зникненням перебував на позиції 73 дні. Мати згадала його останні слова: «Я живий».

Оксана Приймаченко прийшла нагадати про сина Олега Гузінського з позивним «Барбер». Востаннє вона говорила з ним 9 липня 2024 року, а 16 липня він зник. Один із побратимів повідомив, що Олег був поранений під час обстрілу. Жінка сказала, що більше нічого про нього не чула.

Тетяна Люшня чекає на сина Віталія з 59-ї бригади, який перебуває у російському полоні з 2024 року. Він востаннє вийшов на позицію 24 серпня 2024 року, а 3 вересня вона побачила відео з ним у полоні. За словами жінки, син надсилав листи, але вона не знає, чи отримав її відповіді через Координаційний штаб.

Під час акції започаткували традицію написання листів, які неможливо відправити. Родини могли висловити у них усе, що хочуть сказати близьким. Наступну акцію планують провести у першу п'ятницю жовтня.