У Черкасах провели акцію на підтримку полонених та зниклих безвісти

У центральній частині Черкас 30 серпня зібралися рідні, друзі захисників та небайдужі містяни. Вони прийшли з прапорами, плакатами та біло-чорними кульками, які символізують прапор надії. До акції також долучилася автоколона з приблизно десяти автомобілів.

Захід приурочили до Міжнародного дня зниклих безвісти, повідомила одна з організаторок Оксана Коцуконь. Вона наголосила, що статус зниклого безвісти не означає, що про людину забули, і що пошуки тривають.

Черкащанка Наталія розповіла, що бере участь в акціях заради всіх захисників, які перебувають у полоні або зникли безвісти, зокрема батька своєї доньки — Кожевнікова Євгена Вадимовича. Він зник у 2024 році, і відтоді про нього немає жодної інформації. За її словами, побратими нічого не розповідають через накази мовчати. Наталія зазначила, що раніше виходила на підтримку односельця Юрія Коропа, але тепер змушена боротися за звістку про Євгена.

Чоловік Наталії служив у 4-й бригаді оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука «Рубіж». Він зник під час виконання бойового завдання в селі Стельмахівка на Луганщині.

Щонеділі на акцію виходить Ніна Костючок. Вона підтримує свого цивільного чоловіка Величка Максима Сергійовича, про якого також немає жодних звісток. Жінка заявила, що вірить у його повернення і не втрачатиме надії.

Інша учасниця, Віра, розповіла про сина Григорія Гончарова. Він пішов на захист України у 2024 році у складі 58-ї бригади. Григорій зник безвісти 15 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання в селі Вовчанські хутори Чугуївського району Харківської області. Він був разом із черкащанином Сашком Кісельовим. За словами Віри, їх не знайшли серед загиблих, але й свідчень про полон немає. Вона згадала, що вони поверталися на два дні після трьох місяців на завданні, не встигли зателефонувати і знову пішли на бойове завдання.