Болгарія: новий прем'єр Радев згортає військову допомогу Україні та погрожує вето

Румен Радев, колишній генерал і командувач ВПС Болгарії, у січні достроково залишив посаду президента, щоб балотуватися на позачергових парламентських виборах — восьмих для країни з 2021 року. Його партія «Прогресивна Болгарія» отримала 44,6% голосів та 131 з 240 мандатів, що дало абсолютну більшість уперше за 30 років.

Перед виборами Радев обіцяв боротьбу з корупцією та покращення рівня життя, натомість у зовнішній політиці демонструє євроскептичні позиції. Він раніше виступав проти постачання зброї Україні, санкцій проти Росії, називав Крим російським і блокував безпекову угоду з Києвом.

Перші кроки нового уряду підтвердили побоювання Брюсселя. 15 травня Болгарія не приєдналася до рішення 36 країн про запуск Спеціального трибуналу за злочин агресії проти України. Прем'єр пояснив: «Трибунал працює, коли країна програє війну, капітулює, а її лідера беруть у полон. Зараз таких умов немає».

Міністр оборони Дімітар Стоянов оголосив про припинення безоплатної передачі зброї з армійських складів, зазначивши: «Війна в Україні не вирішиться на полі бою». Втім, комерційні закупівлі в болгарських оборонних компаній залишаються можливими. Радев також заявив, що цьогоріч кошти на військову допомогу Україні не виділятимуться через бюджетний дефіцит.

18 червня Софія заблокувала 21-й пакет санкцій ЄС, вимагаючи виключити з нього патріарха Кирила, засновника «Лукойлу» Вагіта Алекперова та мільярдера Іскандара Махмудова. Після поступок Брюсселя Радев заявив: «Немає нічого страшного в тому, що країна захищає свій національний інтерес».

14 липня прем'єр відмовився від участі в «Коаліції охочих», відхиливши запрошення Емманюеля Макрона. Наступного дня міністерка закордонних справ Велислава Петрова-Чамова була в Києві на саміті «Україна — Південно-Східна Європа», де ухвалили Київську декларацію. Урядовці заперечують підписання документа, однак такі декларації ухвалюються консенсусом без підписів.

Потенційним важелем тиску на Україну може стати болгарська меншина. Софія, за даними джерел, домагатиметься розширення її освітніх і мовних прав. Голова комітету Верховної Ради Олександр Мережко вважає побоювання про «другу Угорщину» перебільшеними: «Болгарія залишається в руслі політики ЄС і НАТО».

На відміну від Угорщини, Болгарія суттєво скоротила залежність від російських енергоносіїв: газ замінено азербайджанським, АЕС «Козлодуй» перейшла на паливо Westinghouse і Framatome. Крім того, у 2021–2027 роках Софія очікує близько €11 мільярдів із бюджету ЄС та €6,17 мільярда грантів на відновлення. Парламент ратифікував кредит €3,3 мільярда на оборону за програмою SAFE.

Найімовірніший сценарій — точковий торг замість системного конфлікту. Перевіркою стануть осінні голосування в Раді ЄС щодо санкцій та переговорів про вступ України.