Звернення Федорова: як телемарафони висвітлювали заклики ексміністра

19 серпня обидва телемарафони висвітлювали звернення ексміністра оборони Михайла Федорова, яке він опублікував напередодні. У «Єдиних новинах» тема згадувалася менш детально, ніж на Суспільному, де стала однією з головних.

У ранковому слоті «Єдиних новин» ведучі Тетяна Висоцька та Оксана Гутцайт коротко розповіли про заклики Федорова, зокрема щодо виборів, та навели уривки з його прямої мови. Пізніше в ефірі політолог Ігор Рейтерович назвав звернення спробою комунікації з протестувальниками. На його думку, головним меседжем було бажання змінювати всю систему влади. Голова правління «Опори» Ольга Айвазовська зазначила, що Федоров, обіймаючи посаду міністра, ігнорував підготовку до повоєнних виборів, а тепер пропонує голосування під час війни без чіткого механізму.

На Суспільному тема Федорова домінувала впродовж дня. У ранкових випусках ведучі нагадали, що вибори під час воєнного стану заборонені законодавством. Політолог Сергій Назаренко заявив, що ексміністр «пішов у самостійне плавання» як політик. Нардепи від «Європейської солідарності» та монобільшості коментували звернення: Ніна Южаніна назвала Федорова технократом, але вказала на брак конкретики. Богдан Кицак зауважив, що робочого механізму виборів під час бойових дій немає, а Микита Потураєв побачив у заяві «багато правильних речей», однак слова про вибори вважає помилковими.

Ольга Айвазовська, яка найчастіше коментувала тему, заявила про перехід Федорова в опозицію до влади та спробу «стимулювати електоральний процес». Політологині Людмила Покровщук та Анна Білівітіна припустили, що ексміністр формуватиме власну партію або конкуруватиме за рейтинги. Політтехнолог Тарас Загородній назвав вимоги Федорова «дитячими», а слова — маніпулятивними. Представники ЦВК Андрій Магера та Сергій Дубовик нагадали про неможливість виборів під час воєнного стану.

Ветеран Дмитро Козятинський, один з організаторів мітингів, заявив, що акції аполітичні та проводяться за реформи, а ідею виборів назвав деструктивною. Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, спираючись на дослідження, повідомив, що 90% опитаних хочуть оновлення влади після війни, а 60% — проти онлайн-голосування. Політолог Ігор Чаленко охарактеризував звернення як спробу «приватизувати протестну кампанію».