Вибори до Держдуми РФ: «Яблуко» зняли, у списках — 76 учасників війни

З 18 по 20 вересня в Росії відбудуться вибори до Державної думи. Ліберальну партію «Яблуко», єдину антивоєнну силу, до бюлетеня не допустили, а серед кандидатів провладних партій — щонайменше 76 учасників війни проти України.
Голосування до Держдуми РФ триватиме з 18 по 20 вересня. Цей орган ратифікує рішення про анексію українських територій, затверджує видатки бюджету на війну та ухвалює норми для придушення антивоєнних настроїв усередині країни. У серпні Верховний суд РФ заборонив участь у виборах партії «Яблуко» — єдиній політичній силі, яка виступає проти війни. У бюлетені буде 10 політичних сил, зокрема провладна «Єдина Росія», КПРФ і ЛДПР.
Професорка конституційного права Олена Лук'янова зазначає, що метою путінського режиму від початку було створення залежного парламенту. За її словами, для цього використовують законодавство, адміністративний ресурс і репресії проти альтернативних кандидатів та опозиції.
Колишній депутат Держдуми РФ Дмитро Гудков розповів, що спочатку Кремль був готовий допустити до виборів принаймні одну антивоєнну партію. «Партії "Яблуко" дали можливість зареєструвати виборчий список, хоча експерти сумнівалися, що вона з’явиться у бюлетені», — сказав він. За його словами, список очолили переважно невідомі широкій громадськості регіональні активісти, а Кремль розраховував, що партія отримає 1–2% і це дозволить заявити про відсутність антивоєнного електорату в Росії.
Однак «Яблуко» стало точкою консолідації для росіян, які виступають проти війни та проти Володимира Путіна. «Кремль постав би перед дуже незручним вибором: або визнати, що всередині Росії існує значна частина антивоєнного електорату, або сфальсифікувати результати. Та врешті обрав третій варіант — просто прибрати сам вибір», — заявив Гудков.
За його словами, цей крок є тривожним сигналом для Європи. «Путін готує російське суспільство не до миру, а до продовження війни. Гадаю, також маємо бути готовими до посилення гібридної війни проти європейських країн», — сказав опозиціонер. Він не виключає мобілізації, можливо, у прихованій формі, без офіційного оголошення.
Головний редактор видання в екзилі «Нова газета Європа» Кирило Мартинов повідомив, що у списку «Єдиної Росії» щонайменше 76 учасників війни з російського боку. «Більшість інших партій також мають так званих "героїв війни", як їх офіційно називають», — зазначив він і додав, що йдеться про десятки справжніх воєнних злочинців, яких звинувачує українська влада. Мартинов вважає важливим привертати увагу до цих людей у разі їхнього обрання та обговорити запровадження проти них санкцій.
Директорка фонду Through the Wall Foundation Анастасія Шевченко нагадала, що вибори проводяться і на тимчасово окупованих територіях України: вперше — у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях, вдруге — у Криму. «Те, що вони роблять, — це навіть не вибори. Це інструмент анексії», — заявила вона. За її словами, мета — продемонструвати нібито повну підтримку режиму на окупованих територіях.
Гудков вважає, що вибори не створять передумов для змістовних переговорів про завершення війни. «Путіну потрібен якийсь жест — він має продемонструвати, що нібито переміг. Відповідно, наполягатиме, щоб йому віддали території, які він не захопив», — сказав він. За його словами, кошти на продовження бойових дій уже закладаються в бюджет, і Путін продовжуватиме щонайменше до весни, розраховуючи на холодну зиму, щоб змусити Україну до невигідних компромісів.
10 вересня в Брюсселі зірвалося засідання, на якому російські опозиціонери мали розкрити деталі підготовки Кремля до виборів. Формальною причиною стали процедурні суперечки. Серед тих, хто виступив проти надання росіянам майданчика для неформального виступу, був ультраправий польський політик Гжегож Браун. Зрештою делегації довелося переміститися в невелику переговорну кімнату.
Читайте також
Ще в розділі «Політика»
- Молодь Дніпра про 35 років Незалежності: свобода вибору та відповідальність
- Bloomberg: заклик Федорова до виборів під час війни є помилковим
- Затримання у Києві: чоловік був у СЗЧ, а не за мітинги
- Кім просить рік на реформи в Мінветі на тлі критики призначення
- Федоров: шанси повернутися на посаду міністра оборони ще є





