У Німеччині десятки тисяч людей протестували проти AfD після виборів у Саксонії-Ангальт

12 вересня в Німеччині відбулися масові акції проти правого екстремізму та партії AfD. Найбільші протести пройшли в Дюссельдорфі, Гамбурзі, Берліні та Мюнхені, менші — в Лейпцигу, Магдебурзі, Майнці та Саарбрюкені.

У Дюссельдорфі акція під гаслом «Жодного кроку назад! Проти AfD та правої ненависті!» зібрала близько 20 тисяч людей — дані поліції та організаторів збігаються.

У Гамбурзі центром міста пройшли близько 25 тисяч учасників під гаслом «Час діяти, свободу треба захищати».

У Берліні відбулася так звана «зіркова демонстрація»: кілька колон рухалися до Червоної ратуші. Поліція нарахувала 18 тисяч учасників, організатори заявили про 32 тисячі.

У межах загальнонімецької серії протестів «PRÜF», яку проводять щомісяця у другу суботу, найбільша акція відбулася в Мюнхені — близько 12 тисяч людей за даними поліції. Ініціатива вимагає, щоб Федеральний конституційний суд перевірив партії, які Відомство з охорони конституції вважає підозрюваними у правому екстремізмі або визначає як правоекстремістські. У Майнці на вулиці вийшли близько 2 тисяч людей, у Саарбрюкені — близько 1,5 тисячі, у Магдебурзі — близько 1,1 тисячі.

Приводом для протестів стали недільні вибори до ландтагу Саксонії-Ангальт, на яких AfD набрала майже 44% голосів — найкращий результат серед усіх партій, хоча абсолютної більшості партія не отримала.

AfD перебуває під наглядом Відомства з охорони конституції як організація, яку підозрюють у правому екстремізмі. Її відділення у Тюрингії, Саксонії-Ангальт, Саксонії та Бранденбурзі класифіковані як правоекстремістські.

Успіх на виборах збігся зі зростанням рейтингу партії по всій Німеччині: за свіжим опитуванням для суспільного мовника ARD, AfD готові підтримати 27% виборців, тоді як блок ХДС/ХСС — 21%.

Співголова AfD Аліс Вайдель в інтерв’ю австрійському праворадикальному порталу AUF1 заявила, що в разі приходу партії до влади Німеччина припинить будь-яку підтримку Києва. «Ми припинимо виплати Україні та будь-яку підтримку війни, а також висунемо суттєві вимоги про відшкодування збитків до України», сказала вона.

Вайдель також вимагає повернути в Україну чоловіків призовного віку, які перебувають у країнах ЄС. За її словами, понад мільйон українців у Німеччині отримують соціальні виплати, і така ситуація «фінансово більше нестійка». «Ці українці також мають повернутися. Особливо молоді українські чоловіки призовного віку. Йдеться про цифри, які вимірюються сотнями тисяч. Ці молоді люди мають повернутися», заявила лідерка AfD.

Після перемоги AfD на виборах прем’єр-міністр Північного Рейну-Вестфалії Гендрік Вюст (ХДС) запропонував створити спільну робочу групу федерального уряду та земель для вивчення можливості заборони партії. Ініціативу підтримують деякі політики, але вона викликає і скепсис. Подати заяву про заборону партії до Федерального конституційного суду можуть лише Бундестаг, Бундесрат або федеральний уряд, а остаточне рішення ухвалює сам суд.

Результат AfD у Саксонії-Ангальт став найкращим для партії на земельних виборах і посилив суперечки про політику «брандмауера», за якої традиційні партії відмовляються співпрацювати з AfD. Успіх партії вплинув і на дискусію про допомогу Україні: AfD декларує відверто проросійську позицію, а один із місцевих політиків партії потрапив у скандал через символіку російської армії.