У Празі на річниці окупації освистали спікера Окамуру

Церемонія, присвячена річниці радянської окупації, відбулася на Виноградській вулиці біля будівлі Чеського радіо — символічного місця спротиву подіям серпня 1968 року. У заході взяли участь президент Чехії Петр Павел, голова Сенату Мілош Вистрчил, спікер нижньої палати парламенту Томіо Окамура та віцепрем'єрка, міністерка фінансів Алена Шиллерова. Прем'єр-міністр Андрей Бабіш не був присутнім — його відсутність пояснили поїздкою до Південночеського краю.

Найбільш емоційною стала реакція присутніх на виступ лідера партії SPD Томіо Окамури. У своїй короткій промові він закликав шанувати правду та демократію, проте його слова майже безперервно заглушували свист і вигуки «Hanba!».

Алену Шиллерову, яка виступала від імені уряду, також зустріли протестами. Коли міністерка згадала Франтішека Крігеля — єдиного чехословацького політика, який у 1968 році відмовився підписати Московські протоколи, — з натовпу лунали крики, що вона не має права вимовляти його ім'я. У своїй промові Шиллерова також говорила про цивільних жертв окупації, зокрема про 25-річну студентку Марію Хароушкову.

Виступ президента Петра Павела також не обійшовся без інцидентів. Після покладання вінків і промови генерального директора Чеського радіо Рене Заворала президенту довелося кілька десятків секунд чекати через свист із задніх рядів. Водночас інша частина присутніх відповіла оплесками та скандуванням на підтримку глави держави.

Павел у своїй промові провів паралель між подіями 1968 року та нинішніми суперечками навколо незалежності суспільних медіа. Він нагадав, що Чехословацьке радіо відіграло ключову роль в інформуванні населення про вторгнення, і зазначив, що сьогодні Чеське радіо та Чеське телебачення також залишаються важливою частиною медіапростору країни. Президент застеріг, що суспільні медіа знову стикаються з тиском на їхню свободу та незалежність, який менш очевидний, ніж озброєні солдати у 1968 році, але незалежні медіа є одним зі стовпів демократії. Він завершив виступ словами: «Вони з нами — будьмо з ними», перефразувавши заклик працівників радіо часів вторгнення.

На заході були присутні десятки людей, багато з яких тримали плакати на підтримку незалежності Чеського радіо та Чеського телебачення. Причиною стала ініціатива уряду Андрея Бабіша змінити систему фінансування суспільних медіа, перевівши її на державний бюджет. Відповідний законопроєкт уряд схвалив у середині червня. За новою моделлю мовники отримуватимуть приблизно на 15% менше коштів, ніж після торішнього підвищення абонентської плати. Суспільні мовники виступають проти реформи: у червні їхні працівники провели одноденний попереджувальний страйк, а опозиція пообіцяла блокувати розгляд законопроєкту в парламенті.

У ніч проти 21 серпня 1968 року війська п'яти країн Варшавського договору на чолі з Радянським Союзом вторглися до Чехословаччини для придушення реформ «Празької весни». Будівля Чехословацького радіо стала одним із центрів спротиву: люди намагалися захистити мовника та не допустити припинення передачі інформації. Чехословацьких керівників вивезли до Москви, де змусили підписати Московські протоколи, що легітимізували присутність радянських військ та призвели до згортання реформ і політичних репресій. Єдиним, хто відмовився підписати документ, був Франтішек Крігель.