Джипінг у Карпатах: штрафи, протести та заборона на в'їзд

Верховна Рада заборонила проїзд позашляховиків, квадроциклів, багі та мотоциклів на заповідних територіях Карпат. Попри це, порушники продовжують возити туристів, а місцеві перевізники вимагають легалізувати маршрути.
У Карпатському національному природному парку (НПП) триває конфлікт між організаторами джип-турів та екоактивістами. На початку 2025 року Верховна Рада внесла зміни до Закону України «Про природно-заповідний фонд», які забороняють використання позашляховиків, квадроциклів, багі та мотоциклів на території парку. Проте на практиці заборона часто не діє: шлагбауми ламають, а маршрути прокладають в обхід.
Під час рейду Держекоінспекції та працівників НПП біля гори Ягідна вдалося зафіксувати квадроцикл із двома дітьми, водій якого втік від інспекторів. За два години патрулювання інших порушників не виявили — місцеві перевізники попередили одне одного про рейд через «сарафанне радіо».
Штрафи за порушення залишаються мінімальними: для звичайних водіїв — від 153 до 408 гривень, для посадовців — від 255 до 510 гривень. При цьому інспектори мають формулу для розрахунку шкоди природі: кожні 100 метрів заїзду в заповідну зону коштують понад 6 тисяч гривень для легкового авто, понад 10 тисяч для квадроцикла та 8 тисяч для вантажівки.
Екоактивістка Христина Жук, яка створила петицію до президента ще у 2022 році, наголошує, що джипи руйнують верхній шар ґрунту та рослинність, а паливно-мастильні матеріали забруднюють річки. Вона вважає, що вартість таких турів має бути значно вищою, аби компенсувати шкоду.
Під час експерименту журналісти намагалися замовити джип-тур на гору Ягідна. Один перевізник відмовився, посилаючись на заборону, інший погодився за 5,5 тисячі гривень, але згодом передзвонив і скасував поїздку, пояснивши, що «все перекрито».
24 липня організатори джип-турів заблокували роботу Пункту екологічного контролю, вимагаючи не заважати їм працювати. Вони називають себе «перевізниками», а не джиперами, і заявляють, що возять військових та людей з інвалідністю. Екоактивісти вважають це маніпуляцією, вказуючи на існування адаптивних ініціатив, як-от «On3Wheels», які організовують інклюзивні походи без шкоди природі.
Під час рейду на горі Русанівка інспектори зупинили компанію на трьох квадроциклах без номерних знаків. Водії відмовилися підписувати протоколи, стверджуючи, що не знали про заборону. Місцеві мешканці, які мають земельні ділянки в заповідній зоні, також обурюються, кажучи, що не можуть вільно дістатися до своїх осель.
7 серпня в Яремчанській громаді відбулися громадські слухання, на яких понад 200 людей вимагали вільного проїзду дорогами, що частково проходять через парк. Міський голова Андрій Мироняк повідомив, що таких доріг — 50, і запропонував напрацювати юридичні рішення для гірської місцевості. Депутати вирішили звернутися до обласної адміністрації та парламенту з проханням внести зміни до законодавства та визначити легальні маршрути.
За місяць посиленого контролю екоінспектори зафіксували лише дев'ять випадків незаконного проїзду в заповідниках. Водночас за три дні в Карпатах журналісти спостерігали сім таких порушень.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- Вирубку дерев на Теремках призупинили після протестів: активісти вимагають документи
- У Харкові 14 та 16 серпня відбудуться протестні акції
- Партію «Яблуко» зняли з виборів у Росії після анонсу мирних гасел
- У Гідропарку встановили таблички проти небезпечних стрибків з мосту
- У Києві 30-й день тривають протести за повернення Федорова на посаду міністра оборони





