Тема переміщених осіб схоже, перестає бути актуальною для загальноукраїнських медіа і представників виконавчої та законодавчої гілки влади. Мовляв, ми вже вирішили питання тим, що заклали до бюджету тимчасові виплати для тих, хто перемістився, й саме завдяки цим виплатам і мають бути розв’язані численні питання соціального забезпечення, освіти, харчування тощо.

Нагадаємо, що розмір виплат, згідно урядової постанови від 01.10.2014 №505 “Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг” становить для непрацездатних осіб (пенсіонери, інваліди, діти) — 884 гривні на одну особу) (члена сім’ї);
для працездатних осіб — 442 гривні на одну особу (члена сім’ї). Максимальний розмір виплати не може перевищувати 2 400 гривень на одну родину.

Ще зауважимо, що натомість віце-прем’єр міністр Володимир Гройсман ще 12 вересня 2014 року на зустрічі з іноземними інвесторами та представниками країн ЄС, казав про те, що він пропонуватиме уряду виплату коштів у 884 гривні у місяць на одну особу, оскільки саме такий розмір виплат дозволятиме здійснювати оренду житла в Україні.

В свою чергу, президент Петро Порошенко підписав закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» згідно якого (Ст.9 п.1) кожна зареєстрована переміщена особа має право на «забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; для багатодітних сімей, інвалідів, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено».

Нагадаємо загальну норму права – закон не має зворотної дії, відповідно піврічний термін проживання розпочинається з 20 жовтня, моменту підписання Закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Цікаво було би дізнатися, скільки переміщених осіб в Україні змогли реально скористатися цією нормою Закону?

Тобто, закон містить положення, згідно якого переміщені особи можуть здійснювати проживання, оплачуючи виключно комунальні послуги. Для вразливих категорій громадян термін дії проживання не обмежений законом.

Що ми маємо натомість? Державні обласні адміністрації в короткий термін звернулися до власників приватних готелів, мотелів, санаторіїв та будинків відпочинку і пообіцявши відшкодування за витрачені комунальні послуги, почали заселяти переміщених осіб до приміщень ще наприкінці весни і продовжили цю практику протягом літа-осені 2014 року.

Для ілюстрації варто звернути увагу на Донецьку область, яка тримає лідерство в кількості переміщених осіб з окупованих територій.

В серпні місяці, зусиллями громадських організацій, волонтерів та представників протестантської церкви було організована база переміщених осіб під Красним Лиманом, а саме на станції Брусіно. Колишній дитячий табір «Берізка», на території якого відбувалися повноцінні бойові дії, був пошкоджений і потребував ремонту. Як зазначав Сергій Косяк, представник центру «Врятуємо Україну», вони були вимушені вкласти більше 200 тисяч гривень тільки щоб полагодити віконні системи та підготувати табір до зимнього періоду.

Табір справно сплачує за всі комунальні послуги і не має заборгованості перед бюджетом. Однак, юридичний господар – голова Краснолиманської профспілки Донецької Залізничної Дороги Леонід Бессарабов, повідомив на початку грудня, що у всіх мешканців табору переміщених осіб є всього три дні для того аби звільнити приміщення. В планах профспілкового боса було виставити надвір 40 дітей, 35 жінок, а також 17 пенсіонерів та інвалідів.

Де перебувала в цей час адміністрація звільненого Краснолиманського району? Апарат обласної Донецької адміністрації? Відповідь проста – вони дізналися про спробу «звільнення» табору лише з медіа, які були вимушені запросити до себе волонтери та організатори табору переміщених осіб в Брусіно. Станом на даний момент, керівництво профспілки «дозволило» табору переміщених осіб у «Берізці» займати місце до квітня 2015 року.

Дивно співпало, що також на захист табору переміщених осіб виступило… керівництво Донецької залізничної дороги, яке визнало владу ДНР і залишилося у Донецьку. Схоже, профспілкові діячі на звільнених від терористів та окупантів територіях більше прислухаються не до українських законів та урядових постанов, а до голосу керівництва, яке перейшло на бік окупантів.

ПО ТЕМЕ:

Переміщені особи в часи війни в Україні - зайві люди? В Грузії iнакше

Эксперты-выходцы из Донбасса рассказали чем чреват отказ украинской власти от обеспечения бюджетников в регионе (ВИДЕО)

Правительство сдает Донбасс, чтобы не разрывать экономические отношения с агрессором - журналист (+ ВИДЕО)

Беженцы из Донбасса получат соцвыплаты только при условии получения спецсправки до 31 декабря

В поширеній у мережі Інтернет заяві терористів, які називають себе міністерством транспорту ДНР, навіть було заявлено, що сам табір «Берізка» існує ледь не через їхню пряму опіку і всі заяви про виселення є провокацією, поширеною журналістами. Цікаво ж, чому керівництво міністерства під орудою терористів так захищає свого профспілкового колегу? Але це питання вочевидь, варто адресувати до СБУ та МВС, які роблять вигляд, що ефективно функціонують на звільненій території.

Наприкінці вересня 2014 року Донецька обласна рада прийняла рішення виділити 3,9 мільйонів гривень на компенсацію витрат будинкам відпочинку, санаторіям, готелям, які здійснювали або здійснюють прийом переміщених осіб та забезпечують їх проживання на своїй території.

Наприклад, місто Бердянськ отримало від держави 918 тисяч гривень на покриття витрат власникам баз відпочинку, які розмістили у себе переміщених осіб з зони бойових дій.

Однак, маємо цілком протилежну ситуацію у Львівській області, де за офіційними даними наразі знаходиться близько 10 тисяч переміщених осіб. Цілий ряд власників приватних мотелів і досі не отримали компенсацію за комунальні послуги, попри те, що таке відшкодування було обіцяно місцевими чиновниками.

Як приклад, можна навести мотель «Катерина», який розташований на об’їзній дорозі довкола Львова і який одним з найперших почав приймати переміщених осіб з окупованої АР Крим, а згодом і переміщенців із зони бойових дій на Донбасі. Попри численні обіцянки і зустрічі з керівництвом ЛОДА, власники досі вимушені покривати збитки з власної кишені. Хоча мова йде виключно про комунальні збори, а не про плату за проживання. Фактично, таким способом державні чиновники демонструють, що чинити добро в корумпованій державі і вірити на слово чиновникам – не можна і небезпечно для гаманця. Аналогічна ситуація в місті Моршин, де вже зневірилися отримати обіцяну компенсацію від держави за надані місця для проживання тимчасово переміщених осіб.

Наразі, для того аби розв’язати проблему в авральному режимі людей з приватних мотелів та санаторіїв розселяють по приватних будинках, де звичайні мешканці Львівщині згодні прийняти до себе переміщених осіб.

Тільки в середині грудня апарат Львівської обласної адміністрації надав перелік об’єктів, які можуть бути відремонтовані та використані в якості тимчасового або постійного житла переміщених осіб. Після моніторингу, проведеного громадською організацією «Кримська хвиля» спільно з представниками ЛОДА, лише один об’єкт було визнано таким, що може бути відремонтованим в майбутньому 2015 році і не потребує надто великих капіталовкладень.

Як бачимо, попри існування законодавства про переміщених осіб, а їх наразі нараховується більше ніж 736 тисяч осіб, попри обраний наново парламент та уряд, державна політика щодо переміщених осіб відсутня. Кожна область самотужки вирішує питання переміщених осіб, роблячи жертвами своєї непрофесійності та недалекоглядності не тільки представників переміщених осіб, але і тої частини соціально відповідального бізнесу, який прийшов їм на допомогу.

Уряд в особі Арсенія Яценюка, в принципі вже поховав план про створення центрального органу влади з питань тимчасово окупованих територій і навряд чи буде створювати хоча б департамент у справах тимчасово переміщених осіб. Тому заявлені цільові програми, які нібито згідно Закону мусили б бути написані і представлені на розгляд до Уряду та ВРУ, з’являться лише за умови політичної волі з Банкової, в той час як ініціативи парламентських фракцій вже проігноровано.

Залишається відкритим запитання, чому Уряд та ВРУ так вперто хочуть штовхати переміщених осіб в обійми терористам з ДНР та ЛНР? Невже наявність лояльних громадян переміщених з окупованих територій в часі війни є непотрібною? Напевно, треба запитати в Міністерстві пропаганди, там точно знають.

Станiслав ФЕДОРЧУК, PRO-TEST

Последние 5 статей