Насильники Ахметова, или за кого агитирует Ющенко (ФОТО)

Последнее выступление Ющенко в качестве Президента Украины стоит сотни разоблачительных статей о нем. Когда Президент вместо доклада о своих достижениях и недоработках потрясает замшелым и давно опровергнутым «компроматом» из эпохи своего «папы» Леонида Кучмы — это лучше чем что-либо говорит о его несостоятельности и полном провале, пишет сайт "ОРД". Когда Президент старательно отрабатывает роль технического кандидата своего как бы «конкурента» Виктора Януковича — то вспоминается лозунг, на котором Ющенко привели к власти: «Бандитам — тюрьмы». Только вместо тюрем Виктор Андреевич готов отдать бандитам всю страну. Или продать. Потому, что действительно кажется что после эфира, где-нибудь в темном углу студии, Ганна Герман презрительно отстегнет Виктору Андреевичу гонорар за написанное ею же выступление.

А тем временем «регионалы» из последних сил пытаются скрыть уголовные наколки под костюмами от «Бриони», но получается неубедительно. Несмотря даже на то, что Ринат Ахметов написал песню на … английском языке, а Виктор Федорович каждый день запоминает новое иностранное слово. Но … нутро не спрячешь. И когда оно проявляется, то становится ясно, во что превратился Ющенко, если он согласен за бандитские, кровавые деньги помогать уголовникам изнасиловать страну. Которые, пока что, практикуются на женщинах. Повторяя подвиги своего Лидера.

"10 января этого года в 01.50 ночи в органы милиции по телефону обратилась жительница города Никополя Бессонова Ольга Сергеевна (фамилия изменена). 19-летняя гражданка, занимающаяся проституцией, заявила о том, что ее незаконно удерживают неизвестные, которые осуществляют в отношении нее насильственные действия, угрожая расправой с применением оружия. Сотрудникам милиции пришлось взломать дверь в квартире по улице Дзержинского, 35в, для того, чтобы освободить девушку. В квартире сотрудники милиции обнаружили помимо гражданки Бессоновой гражданина Михайлович Юрия Константиновича, 1972 года рождения, помощника народного депутата Верховной Рады, избранного от Партии Регионов, Вилкула Александра Юрьевича, ныне начальника штаба Партии регионов в Днепропетровской области. Удостоверение № 58, действительное до 30.09. 2012 года. Кроме Михайловича в квартире находился также Авдиевский Андрей Анатольевич, 1986 года рождения и Муренко Александр Александрович, 1971 года рождения, редактор Днепропетровской областной телерадиокомпании" - из милицейской сводки.

Гражданка Бессонова дала показания о том, что 9 января 2010 года она по телефону получила вызов на адрес Дзержинского 35 а, кв. 25 для оказания интимных услуг. На указанный адрес Бессонову отвез Коваленко Александр Анатольевич, который исполняет функцию охранника Бессоновой. Приехав на указанный адрес, Бессонова согласилась вступить с Авдиевским в интимные отношения за 300 гривен. После этого они проследовали в комнату указанной квартиры, где вступили в интимную связь. В это время в квартире находились Михайлович и Муренко, которые остались на кухне и распивали спиртные напитки. После окончания полового акта Авдиевский вышел из комнаты и в нее зашел Михайлович, который начал принуждать Бессонову вступить с ним в интимные отношения. Бессонова отказалась, так как договоренность была о сексе с одним человеком, за что она и получила деньги. Михайлович, угрожая пистолетом травматического действия, силой заставил Бессонову вступить с ним в интимные отношения, после чего удерживал ее в квартире, угрожая расправой. Бессоновой удалось позвонить Коваленко и роассказать ему, что ее изнасиловали и против ее воли удерживают в квартире.

После того, как Михайлович, Авдиевский и Муренко были доставлены в райотдел милиции, Михайлович позвонил по телефону народному депутату Александру Вилкулу. После чего все трое были отпущены домой. На следующий день Бессонова обратилась в органы милиции с просьбой не проводить расследования факта изнасилования и незаконного лишения свободы. В частной беседе Бессонова рассказала, что ей угрожали расправой Михайлович и незнакомые ей люди.

В ТЕМУ:

Депутат от ПР: «Сука, и ножом бы порезал ей харю, клянусь, бля» (ВИДЕО)

Свадьбы и похороны. "Донецкий" стиль (редкие + эксклюзивные ФОТО)

Какой станет "Украина Януковича" в случае победы последнего на выборах, и что означает фраза - "Донецкая область в масштабах Украины"?

Стукачество как европейский вектор, или "Чисто конкретные понятия" от Партии регионов

История грязная, мерзкая, но типичная для той политической силы, которой сейчас так активно помогает придти к власти «высокоморальный» Президент Виктор Ющенко. Не так давно видный регионал Василий Хара пытался изнасиловать уборщицу в санатории «Хмельник». Уборщица написала заявление в ОВД, но вскоре, под давлением «регионала», его забрала. По этой же, крайне непопулярной статье сидел в свое время другой видный «регионал» Василий Джарты, а по некоторым данным — и сам Лидер. Поэтому, вряд ли стоит удивляться тому, что Александр Вилкул старательно пытался «отмазать» от тюрьмы своего помощника — насильника. Хотя, эта странная любовь к насильникам вступает в некоторое противоречие с тем имиджем, который Вилкул пытается создать через средства массовой информации. Напомним, что отец и сын Вилкулы давно пытаются позиционировать себя как самых приличных и интеллигентных людей в команде Ахметова. Претендуют они на многое: отец - уже председатель Днепропетровского облсовета, борется за пост министра промышленности в команде Януковича, сын (депутат) - за должность губернатора Днепропетровской области.

Свой имидж Вилкулы строят на формуле - «мы не криминал и не мажоры, мы менеджеры европейского типа и нового поколения». На этом построены все публикации, которые Вилкулы заказывают о себе. Любят слезливо-пафосную тональность. Обожают фразы типа «ахметовский бриллиант», «главный яппи Ахметова», «элита Кривого Рога» и т.д.

Вот образцы такого рода статей:

ГЛАВНЫЙ ЯППИ» АХМЕТОВА

№47 (198) от 11.12.2009

Среди топ-менеджеров Рината Ахметова очень много молодежи. Но среди тех, кого Ринат Леонидович еще и взял с собой в политику, особое место занимает выходец из Кривого Рога нардеп Александр Вилкул. Резюме 34-летнего Александра Юрьевича действительно уникальное: уже через два года после окончания Криворожского технического университета (ректором которого был его отец Юрий Вилкул , ныне глава Днепропетровского облсовета) — заместитель гендиректора Южного горно-обогатительного комбината, в 29 лет — гендиректор Центрального ГОКа, в 30 лет — одновременно руководитель Центрального и Северного ГОКов, наконец, с 2006-го года — депутат ВР по списку ПР (№ 59 в 2006-м и № 76 в 2007-м). При этом Вилкул до сих пор де-факто руководит и СевГОКом и ЦГОКом (как известно, оба предприятия принадлежат Ахметову), являясь почетным президентом обоих.

На фото Александр Вилкул

Безусловно, Александр Юрьевич — выходец из элитной семьи, и многое для его карьеры, вероятно, сделал отец (которому тот, кстати, отплатил сторицей: по некоторым данным, именно Вилкул-младший порекомендовал в партии Вилкула-старшего на высокий облсоветовский пост). Впрочем, Александр Вилкул , судя по всему, является типичным яппи, который вместо разгульной жизни мажоров-транжир выбрал работу на свою большую карьеру. Эффективность менеджерских талантов Вилкула давно оценена в профессиональных кругах горнорудной отрасли. Кроме того, ему есть чем похвастаться и в деле организации политического процесса на местном уровне — две предыдущие кампании ПР в Кривом Роге, которыми руководил Вилкул , оказались вполне успешными. Более того, Александр Юрьевич уже назначен главой Днепропетровского областного избирательного штаба партии на предстоящие парламентские перевыборы, заменив на этой ответственной должности лидера днепропетровских «регионалов» Олега Царева. Так что лучшее в карьере этого «ахметовского бриллианта» еще впереди.

www.krivoyrog.biz/39-aleksander-vilkyl/

Александр Вилкул — Кривой Рог гордится

Никто не мог предугадать, что родившийся в мае 1974 года маленький Саша Вилкул станет успешным менеджером и политиком своей страны. Но Александр подрос, окончил школу и поступил в Криворожский технический университет. Оттуда он вышел уже аспирантом.

Получив высшее образование в 1996 году, становится в 1997 году начальником отдела ЮГОКа, а в январе 1998 году Александр Юрьевич занимает пост заместителя генерального директора по коммерческо-финансовым вопросам управления на ОАО «Южном горно-обогатительном комбинате».

Уже в 2001 году Александру Вилкулу предоставляют пост заместителя президента по экономике та внешнеэкономическим связям. Но, проработав на этой должности всего год, Александр Юрьевич становится заместителем главы правления по коммерческим вопросам в ОАО «Южном горно-обогатительном комбинате».

Дальше — больше. За короткие сроки Вилкулу Александру Юрьевичу удалось показать блестящие успехи в своей работе, он стремительно менял должности, добравшись в итоге до самой главной. В 2004 году Александр Вилкул становится генеральным директором ОАО «Северный горно-обогатительный комбинат» и по совместительству является генеральным директором ОАО «Центральный горно-обогатительный комбинат».

В 2005 году получил звание заслуженного работника промышленности Украины.

Помимо этого, ни для кого не является секретом то, что Александр Вилкул — народный депутат Украины и является членом Партии Регионов.

Родной город он не променял на столицу и продолжает жить в Кривом Роге, но самое главное то, что, наш земляк успевает уделять время своему родному городу, обществу, что здесь проживает. И не стоит говорить, сколько он открыл детских площадок, мест отдыха для детей и их родителей, сколько выделил денег в помощь больным. Это и так известно”

Вопреки распространенному мнению, что папа, центровой в этой связке, обеспечил сыну большое будущее, на самом деле сынок посадил папу на должность в Днепропетровском облсовете. Как всегда у Ахметова цель была вполне прикладная: в этой области расположены возглавляемые Александром Вилкулом Северный и Центральный горнообогатительные комбинаты, входящие в холдинг «Метинвест».

История избрания Вилкула на пост главы облсовета тоже характерна: для этого Ахметову пришлось заключить мир с семьей Лазаренко. За это после своего избрания Вилкул поспособствовал избранию на должность своего первого заместителя Ивана Лазаренко (брата осужденного в США экс-премьера Украины).

Карьерный рост сыну обеспечивала группа Игоря Сырого — с Вилкулом-младшим они похожи даже внешне. Но Сырый — действительно трудяга и хороший семьянин. А у Вилкула сказалась наследственность. Папа по слухам сменил трех жен. Младший Вилкул воображает себя героем-любовником, которому просто недосуг удариться во все тяжкие, поскольку он с утра до вечера работает евроменеджером во славу Украины. Впрочем, судя по помощникам, Александр Вилкул не чужд «региональной» склоности к сексуальному насилию. Кстати, Михайлович — личность довольно странная. В базах данных он числится журналистом газеты «Голос Украины» и учредителем двух общественных организаций: «Свобода Слова» и «Новая Сербия». Однако, за ним тянется шлейф странных историй. В том числе и о попытке самоубийства редактора Кировоградского телевидения Сергея Полуляха.

В связи с грязной историей, случившейся два дня назад с помощником нардепа Вилкула, возникает вопрос: если так выглядят «бриллианты Ахметова», то что можно говорить о рядовых «бойцах» этой группировки? И чего может ожидать страна от столь милой сердцу высокоморального Виктора Ющенко преступной группировки?

PRO-TEST

Последние 5 новостей

Суд над Фурманюком: арест продлен ВИДЕО
25.10.2015

За время «перемирия» отлажено управление «армии Новороссии»
10.03.2015

Предводитель "титушек", экс-нардеп-"регионал" Калашников планирует новые митинги и спокойно разгуливает по "бандеровскому" Киеву (ВИДЕО)
03.03.2015

Харьковский горсовет даже слышать не хочет о признании России страной-агрессором. Гепа всех убедил (ВИДЕО)
26.02.2015

Замначальника штаба батальона "Донбасс" рассказал правду о "комбате-фальшивке" Семенченко (ВИДЕО)
21.01.2015

» ВСЕ НОВОСТИ
» АРХИВ НОВОСТЕЙ

	2014-08-16 04:59:20

Гена

2010-11-30 19:17:33

Сміттярі на лімузинах
Генадий Компромат

Що спільного у Дніпропетровська і Неаполя? Здавалося б, що крім мережі генделиків швидкого харчування з умовно-італійською назвою, з цією географічною місциною нас не поєднує нічого, навіть жодне з 13 “міст-побратимів” Дніпра не має італійської “прописки”.
Втім, це лише на перший погляд. Насправді зв’язок між цими двома містами кожен дніпропетровець може на власні очі спостерігати просто щодня.
Що спадає на думку пересічному мешканцю, коли він чує слово “Італія”? Перше, природно, це – знаменита італійська піца. А слідом – не менш знаменита італійська мафія. Перед очима одразу спливають постаті Віто Корлеоне або Аль Капоне. Напруживши пам’ять, дніпропетровець згадає, що наприкінці 2008 італійський Неаполь на весь світ прогримів своєю “сміттєвою кризою”, до якої була причетна та ж таки мафія, яка контролює збирання та зберігання відходів, перешкоджаючи будівництву заводів з переробки сміття.
Ми поки що у смітті не потонули (дякувати богу!), проте наявністю мафіозних угрупувань, які контролюють, зокрема, і “сміттєву” галузь, Дніпропетровськ не обділений. Щоправда, виглядають дніпропетровські мафіозі зовсім не так привабливо і романтично, як кіношні герої: ну не Марлони вони у нас, і не Пачини. Проте, за жорстокістю та цинічністю методів “наші” “їхнім” не поступаються. Сидячи у просторих владних кабінетах, дніпропетровські дони в іграшки не граються: одними з найприбутковіших їх “бізнесів” є видобування піску, гранітів та утилізація будівельного сміття.
Наше сміття – їхні гроші
Дніпропетровські звалища – абсолютно структурований і надзвичайно прибутковий нелегальний бізнес. В цьому переконані всі. Достатньо кинути оком на упорядкованість та організацію сміттярок: це і шлагбауми, і солдати, які збирають гроші з кожної машини, яка заїздить на територію сміттєзвалища, і відповідна робота з залучення нових “клієнтів”, і напрацьована система знижок та гарантій.
Попри те, що тема незаконних звалищ сотні разів порушувалась на апаратних нарадах різних рівнів, роздавались відповідні доручення ліквідувати нелегальні об’єкти, вони досі функціонують і навіть адмініструються. Всі зусилля екологічної інспекції, природоохоронної прокуратури та інших компетентних органів є безрезультатними. Екологи та природоохорнці пишуть скарги в прокуратуру та в міліцію, останні навіть влаштовують показові затримання – облави.
Втім, крім декількох дрібних порушників, зазвичай в тенета правоохоронців не потрапляє ніхто. Основний потік машин вирушає до балок-звалищ з настанням темряви. Тоді й втомлені від проведеної вдень роботи з відшукування та знешкодження злодіїв міліціянти сплять, та й ризик потрапити на очі місцевому люду – менший.
Звичайно, що за бажання правоохоронні органи без надзвичайних зусиль могли би вирахувати та затримати організаторів нелегального сміттєбізнесу. Але дивним чином міліція зосереджена лише на поверхневому розслідуванні. Чому так? Куди вивозяться будівельні відходи і кому належать найбільші у Дніпропетровську звалища? Розплутати клубочок взялися активісти молодіжного руху - «Дніпропетровщина без Ментокрила(Ступака І.І.)».
“Драстуйте, я ваша криша!”
Почалося все у 2006 році, пригадують Дніпропетровські підприємці та колишні порядні міліціанти, з якими вдалося поспілкуватися нашим активістам. За відсутності у місті легалізованого звалища будівельних відходів, вони були змушені шукати можливість вивозити будівельний брухт, якого у вщент заставленому кранами Дніпропетровську ставало дедалі більше. Так виникли звалища в Аптекарській балці, на вул. Казакова – за домовленістю з розташованим там гаражним кооперативом, підрядники вивантажували в балці грунт, тим самим виконуючи певні протизсувні роботи під будівництво гаражів.
Аж раптом на території балки з’явився невідомий досі вдягнений у “зонівську” куфайку чолов’яга, який заявив, що тепер кожна машина, яка заїздить на територію, мусить сплачувати йому певну суму: ЗІЛ – 50 гривень, КАМАЗ – 100 гривень. Цим нахабою виявився такий собі Олександр Семеняка (він же Вакуленко, Вакула, Свал, Вухо, Царь....), який, за даними кримінальної хроніки, у різних статусах проходив за цілою низкою кримінальних справ і має три терміни “відсидки”. До того ж Олександр - це людина Михайла Кашляка, який у Дніпропетровську представляє інтереси Сухаря.
Підприємцям не залишалось нічого іншого, як платити, адже з’ясувалося, що “директор” у балки з’явився непростий: в друзях у нього водились впливові міліціянти – керівництво Жовтневого райвідділу. Переконатися у цьому вони змогли вже незабаром: всі влаштовуванні комунальними службами та іншими органами аж до обласного УБЕЗу, УБОЗу та СБУ облави на нелегальних сміттярів закінчувались тим, що хлопці з Жовтневого райвідділу, які приїздили на виклик, заарештовували машину з ґрунтом і нібито забирали її до райвідділу. Втім, за найближчим рогом “порушника” відпускали. На той час першим замом начальника Жовтневого райвідділу Олександр Черняк (який згодом фігурував у справі по затриманню Донецьким УБОЗом чотирьох співробітників міліції). Саме він забезпечував “правову” підтримку Семеняці в його “бізнесі”.
З появою “директора” на звалищі почала діяти чітка схема збору данини: для кожного підприємства, яке вивозило сміття, були навіть розроблені спеціальні талончики, за якими вони мали право вивозити в балку будівельне сміття.
Основними клієнтами Семеняки були великі контори, зокрема фірми: ТОВ «УМБ-7» відомого в Дніпропетровську бізнесмена Більцана Костянтина - наближеного до самого Ступака І.І., та “СіМ” (або “БіМ” – будівництво і механізація) – один з підрядників фірми “Рубікон-Трейдинг”, яка здійснювала демонтаж “Дитячого світу”, “Башт”, “Слов'янки”. Увесь грунт та будівельне сміття з цих об’єктів утилізовувалось на нелегальних звалищах Дніпропетровська за безпосереднього кришування Семеняки.
Падйом ні па-дєцкі
Бізнес виявився прибутковим: якщо спочатку Саша Семеняка власноруч збирав гроші за в'їзд на сміттярку, то незабаром на території виникла спеціальна сторожова будочка, а збір грошей був покладений на найманців – осіб без постійного місця проживання. Вони ж, побічно, визбирували в привезеному смітті для шефа металобрухт, папір – все, що можна було здати і отримати додатковий прибуток.
Вже за кілька місяців Олександр Вакуленко перевзув кирзачі на нормальне взуття, а куфайку змінив на цивільний одяг. Прикупив він і засіб пересування: спочатку це був не новий Опель-Вектра, але дуже швидко він змінив її на Ауді А4, а потім – на новеньку темного кольору Хонду CRV(АЕ 0900 СК). Сміттєбізнес дозволив заповзятливому колишньому зеку поліпшити і житлові умови: з орендованої “двушки” він з родиною перебрався в шикарну чотирикімнатну квартиру в новобудові на Коробова.
Тож “бізнес” розширювався: слідом за звалищем на вул. Казакова виникли звалища на вулиці Мільмана, в Аеропорту (в старих Кайдаках), на Водійській, на Телевізійній – щонайменше шість великих звалищ, не рахуючи більш дрібних об’єктів.
Розробка нових місць для сміттєвої корпорації відбувалася дуже просто: містом нишпорили помічники Семеняки, які відслідковували, куди ж у Дніпропетровську вивозять сміття, щоб потім виставити на місці стихійного звалища свого “адміністратора”. Працювали по секторах: один відповідав за Жовтневий і Бабушкінський райони, інший – за Красногвардійський, Лівий берег тощо.
Криша в золотих погонах
З тими підприємцями, які не погоджувалися платити данину, працювали правоохоронці. В Жовтневому районі виховною роботою керував відомий вже нам Черняк, в інших районах також були “свої” міліціонери, які забезпечували здирникам прикриття. В тісній співпраці з Семенякою помічені були також окремі працівники відділу екологічної міліції міського управління МВС, зокрема Анатолій Лук’янчук та Володимир Дмитренко. Для громадськості вони створювали видимість активної роботи по боротьбі з незаконним вивезенням сміття, але фактично – покривали бригаду Семеняки за грошову винагороду. Пан Лук’янчук неодноразово розводив руками на зустрічах з журналістами, мовляв, зупинити незаконні дії з засмічування балок – неможливо, всі дії екологічної міліції виявляються неефективними. Можна лише уявити, як потішалися учасники злочинного угрупування, коли бачили в телевізорі свого спільника, який чесними очима дивився в телекамери і скаржився на невловимих злочинців.
Якщо вірити легкому на язик «Вакулі», який любить похизуватися своїми високими покровителями та їхньою всемогутністю, то існує чітка система «грошозаготівлі». Виглядала вона приблизно так: найманці на звалищах збирали данину з водіїв машин, щовечора передаючи їх Семеняці, наступною сходинкою, з його слів, був Андрій Щербак (працівник відділу “К” Служби безпеки України який придбав LEXUS RX 300 АЕ 0064 СМ), за яким слідував його колишній начальник Олександр Македонський. Своїм найвищим патроном Олександр Семеняка називає нікого іншого, як Ментокрила (Івана Івановича Ступака) — нинішнього заступника голови облдержадміністрації з координації правоохоронних органів, голову Дніпропетровської міської організації Партії регіонів, а за сумісництвом і громадської організації “Закон і честь”. Ступак, чий вплив на Дніпропетровщині значно посилився після перемоги Віктора Януковича і призначенням на пост голови облдержадміністрації Олександра Вілкула, і до того не пас задніх, попрацювавши першим заступником начальника облуправління СБУ, начальником обласної міліції та заступником по облраді у її голови Вілкула-Старшого. Нічого дивного, що при молодому губернаторі, який не має великого адміністративного досвіду, Іван Іванович відчув себе “не першою, але й не другою людиною” в області, і з усією енергією заходився розробляти нові й старі “хлібні теми”. Іван Іванович нам ще відомий з теми про дніпропетровських маніяків де впав обличчям в лайно.
Взагалі, ніхто з учасників цього злочинного ланцюжка не приховує причетність до сміттєсправи свого найвищого покровителя, навіть навпаки — відвертий демонстраж влади і безкарності є поки що непереможною зброєю. Адже загальновідомо, що Анатолій Лук’янчук, Андрій Щербак та Олександр Македонський є наближеними до Ступака людьми, та й сам Семеняка відверто хвалькує своїм “доном”. Задля більшого ефекту під час “залучення” нових “клієнтів”, він посилається на високопоставлених правоохоронців на рівні області: заявляє про наявність особистих стосунків із високопоставленими членами ступаківського угруповання — Віктором Троценком (один з керівників ГО” Закон і честь”, заступник начальника штабу УМВС України в Дніпропетровській області в 2007-2008 роках), Віктором Бабенком (начальник ГУ МВС України в Дніпропетровській області, керівник ГО ”Закон і честь”, він же – кум Івана Ступака), Валерієм Мазаном (перший заступник начальника ГУ кримінальної міліції в області) та представляється довіреною особою самого Івана Ступака – доречі відомого нам як психічно хвора людина. СТУПАК І.І. неофіційно знаходиться на обліку у декількох відомих невропатологів та психіатрів Дніпропетровщини.
У разі, якщо підприємці не бажають коритися і платити за виставленими бандою рахунками – саме проблемами з правоохоронними органами та порушенням проти них кримінальних справ погрожує непокірним Сашко Вакула.
Сашко порожняк не жене
Про те, що ці погрози не є порожніми вигуками, свідчить той факт, що абсолютна більшість тих, до кого Семеняка звернувся по добровільну сплату “податку” за виставленими ним тарифами, змушені погоджуватися на ці умови і щомісяця передавати до кишені “капітана” енну суму грошей. З тими ж, хто відмовляється підкоритися здирникові, справді починають “працювати” правоохоронні органи.
За даними нашої редакції, одним з таких строптивих підприємств, яке поставило під сумнів реалістичність висловлених вічно п’яним “довіреним обличчям” керівника міської ПР погроз, став Любимівський гранітний кар’єр. Втім, після тижня “роз’яснювальної роботи”, яку на підприємстві провело Управління по боротьбі з організованою злочинністю, керівництво різко змінило думку.
Як говорять керівники великих підприємств та олігархи Дніпропетровщини - Ступак І.І. дав дуже багато повноважень і керівнику Дніпропетровського обласного УБЕЗу відомому хабарнику та шуту – Іванову Юрію Володимировичу.
Хто задіяв у цій справі, яка є повністю в компетенції УБЕЗу, працівників УБОЗу та здійснив «маски - шоу» з десантуванням бійців підрозділу, атракціоном “фізіями на капот”, блокуванням роботи кар’єру та іншими невід’ємними атрибутами – невідомо, втім докази виявилися більш, ніж переконливими – гроші потекли до кишені Семеняки, а на підприємстві з’явилися “охоронні символи” – календарики із зображеннями лідера ГО “Закон і честь”. Ці безневинні сувеніри слугують певним знаком для правоохоронних органів, так би мовити – чеком про сплату.
Іншим прикладом є сумний досвід Дніпропетровського політика та успішного бізнесмена – Загіда Краснова, який відмовився платити Ступаку І.І. данину.
Зараз як всім відомо бізнес порядного бізнесмена та політика Загіда Краснова перебуває в складному становищі.
Всі пророчі слова пана Семеняки справдились. Це звучить дико, однак колишній зек, людина з відверто кримінальним минулим і не менш кримінальним сьогоденням таки має певний містичний зв’язок із правоохоронними органами Дніпропетровщини.
Звалище – то не тільки цінний "бабуляс", а й 3-4% рейтингу партії
Взагалі, громадська діяльність є не гіршою ширмою для свавілля, аніж міліцейська ксива. На додачу до всього, вона дозволяє донам виглядати для суспільства отцями-благодійниками і відводить від них зайві підозри.
Як розповів нам один з “ветеранів” сміттєвого промислу, кожне нелегальне звалище має свій “термін життя”. Зазвичай, він становить від одного до двох років (залежно від активності “адміністраторів”) – далі сміття банально нема куди складувати. Тож “тримачі” залишають звалище і переходять на інший, заздалегідь підібраний об’єкт. В нашому випадку організатори цього бізнесу змогли витиснути зі сміттярки максимум прибутку: закінчення функціонування звалища припиняє приносити гроші, натомість починає давати піар-дивіденти. Прикладом є Севастопольський парк, вулиця Мільмана та деякі інші об’єкти, де на місці звалищ ГО “Закон і честь” за ті ж самі “податки” з підприємців облаштувало парки, алеї та дитячі майданчики, якими Іван Ступак з однопартійцями хизуються на телебаченні та у ЗМІ.
Наразі, як стало відомо нашим активістам, різні підприємства сплачують капо від 100 тисяч гривень до кількох мільйонів. Куди йдуть зібрані Вакулою для боса гроші? Можливо, саме у такий спосіб наповнюється партійна каса провладної Партії регіонів? А можливо, ці гроші йдуть на фінансування виборчої кампанії самого Івана Ступака, який, попри домовленість діючого мера Івана Куліченка з керівництвом ПР, все ж розглядається як один з реальних претендентів на посаду міського голови Дніпропетровська від силового крила регіоналів?
Така ситуація виявляє досить непривабливе обличчя біло-блакитної влади та, зокрема, команди губернатора Дніпропетровщини Олександра Вілкула, за спиною якого його заступник Іван Ступак у досить сумнівний спосіб “координує діяльність правоохоронних органів” та забезпечує “чисто донецький” імідж місцевих регіоналів. Наразі серед підприємців області вже пішов поголос про те, що анонсована владою “команда проффесіоналів” не лише закрутила фіскальні гайки, збільшивши у кілька разів податкове навантаження, але також впроваджує тіньове, “кримінальне оподаткування” бізнесу. Під прикриттям “сильної влади”, яка вибудувала жорстку вертикаль, сконцентрувавши в одних руках виконавчу, представницьку владу та силові структури, активізувалися різного роду співучасники - кримінальні ділки, які облаштовують свої оборудки та наповнюють власні кишені, бравуючи календариками(ГО “Закон і честь”, яку очолює особисто ментокрил) зі світлими ликами своїх донів.
З часів бравого комісара Каттані мафія змінилася і в самому Неаполі, й у нашій країні. Нині нас грабують не гобліни з ножами та стволами в руках, а цілком пристойні на вигляд особи з бездоганними біографіями та анкетами, з дипломами престижних заморських університетів та коледжів у кишенях костюмів від Версаччі, Армані або якогось іншого короля високої моди. І сидять ці гламурні грабіжники не у брудних бандитських "малинах", а у авторитетних державних структурах, у затишних кабінетах з вельми солідними вивісками на дверях. І носять пишні титули державних мужів, а не наколки "злодіїв у законі". Награбовані у народу скарби ці "кабінетні пірати" уже не закопують під дубами у темному лісі , а виставляють на показ, хизуючись награбованим та власним нахабством. Вони не бояться ні Закону, ні Влади, бо самі є Владою і у них під контролем Закон. У деяких – на додачу ще й Честь, зареєстрована Мін’юстом.
Тільки от з Країною у них не склалося. Чи може з мізками. Якщо італійські боси і їх підлеглі капо переживають за те, щоб бізнес ішов вдало, щоб країна багатшала ї їх статки весь час зростали за рахунок збільшення ринку, нашим доморощеним Джовані – аби урвати тут і зараз. А далі – хоч сміття не викидайся.

Словничок
Бос, дон або хрещений батько (англ. boss)— голова родини. Отримує відомості про будь-яку «справу», вчинену кожним членом родини. Бос обирається голосуванням капо.
Консіл’єрі (англ. consigliere)— радник родини, людина, якій бос може довіряти й до порад якого прислухається. Він служить посередником при вирішенні спірних питань, виступає посередником між босом і підкупленими політичними, профспілковими або судовими діячами або виконує роль представника родини на зустрічах з іншими родинами.
Капореджиме (англ. caporegime), капо, або капітан — голова «команди», або «бойової групи» (що складається із «солдатів»), який відповідає за один або кілька видів кримінальної діяльності в певному районі міста й щомісяця віддає босові частину доходів, одержуваних із цієї діяльності («засилає частку»). У родині звичайно 6—9 таких команд, і в кожній з них — до 10 солдатів. Капо підпорядковується самому босові.
Солдат (англ. soldier)— самий молодший член родини, якого «увели» у родину, по-перше, оскільки він довів для неї свою корисність, а по-друге, за рекомендацією одного або декількох капо. Після обрання солдат зазвичай попадає в ту команду, капо якої його рекомендував.
Співучасник (англ. associate)— ще не член родини, але вже людина, наділена певним статусом. Він звичайно виконує функції посередника при угодах із продажу наркотиків, виступає в ролі підкупленого представника профспілки або бізнесмена й ін. Коли з'являється «вакансія», один або кілька капо можуть рекомендувати корисного співучасника в солдати.

bulgakov

2010-01-16 09:58:45

1.Голосовали бы на выборах президента за дважды судимого зэка А.С.Пушкин.М.Булгаков и др писатели если бы жили они в наше время? 2.Вышли бы Вы замуж или отдали бы свою дочь замуж за дважды судимого зэка с воровским образованием? Ведь бывших рецидивистов не бывает.3.Верите ли Вы в то что Янукович обеспечит Украине европейский уровень жизни и выплаты пособий за рождение ребенка до 100 тысяч грн и пенсии в 2000грн?Янукович «Мне Заев предлагал поднять на 100%, а я ему - нет, надо в 2 раза!..»... Доктор наук и «проФФесор» даже не знает, что на 100% - это и есть в 2 раза… Представляете уровень интеллекта этого человека?..Это лохотрон? 4.Согласны ли Вы с тем что управлять Украиной может дважды судимый зэк с воровским образованием?А элита нам не нужна? 5.Если на все заданные вопросы Вы ответите положительно То зачем Вашим детям учиться? В июле 2010 года лидеру регионалов исполнится уже 60 лет, а люди с невысоким интеллектом в зрелом возрасте деградируют особенно быстро, что весьма заметно для окружающих Виктор Федорович отвечал на вопросы с длительной задержкой или не отвечал вообще. Он очень напоминал героя одного рассказа А.П.Чехова «Палата №6» . «Это не балалайка. Одна палка, две струны, как говорят. Я хозяин всей страны».
В.Янукович, лидер ПР отвечая на вопрос о терроризме и МАГАТЭ.
(Как говорят - в огороде бузина, в Межигорье дядька...)Янукович трусливо отказался от диалога в прямом эфире с Юлией Тимошенко. Команда ПР прячет своего босса от лишнего общения с представителями СМИ. Пресс-служба Партии регионов публикует на партийном сайте тщательно отредактированные заявления Януковича, речь которого не терпит здравого смысла. Мифы о пятнадцати процентном отрыве рейтинга Януковича также иллюзорны, насколько лживыми являются его «проффесорские» регалии. Он обречен на третье большое поражение в своей политической карьере, так как с каждым его публично сказанным словом, все меньше людей хотят голосовать за политика, страдающего откровенным слабоумием. Убедительным доказательством тому, стало участие Януковича в очередном прямом эфире на «Шустер LIVE». Под конец он заявил что зто его последнее высТупление на Свободе!!! Виктор Федорович просто жалок в своей неспособности формулировать и высказывать элементарные мысли. Янукович не понимает сути большинства задаваемых ему вопросов, невпопад отвечая на них абсурдными заготовками типа: «Я восстановлю несправедливость…» "обеспечить переделку металла до самой высокой глубины!" Ни на один вопрос не ответил ни прямо, ни вразумительно, а на некоторые - не потому, что не хотел, а потому, что просто не понимал, о чем его спрашивают. Одним словом, недозагруженный... 5 тысяч долларов за тонну редукторов Мы из зерна сделаем мясо Главный прикол это не слова, прикол от Яныка - это мучительные паузы между словами и выражение страдания на морде лица, когда он, ворочая и скрипя чугунными колесиками в голове, пытается из отдельных слов сложить что-то похожее на предложение. Смотришь на него слушаешь и понимаешь, с каким трудом ему удается отсекать слова: бля, нах, жопа, пашел нах, суки... во время эфира: "Я хочу на простом вопросе объяснить пример..." и глубоко задумался Возникает вопрос – насколько Янукович вменяем в психологическом плане? Янукович не готов дискутировать и отвечать на любой вопрос, связанный с:
- украденной у государства резиденцией "Межгорье";
- кражей континентального шельфа Черного моря;
- разбазариванием государственных средств в ходе своего двукратного премьерства".Вполне очевидно, что Виктор Янукович боится упоминать о своем прошлом и не знает, что сказать о будущем. Отсюда и вывод: Виктору Януковичу нечего сказать людям. У него нет ни программы, ни видения развития страны. Словом, король голый".Участие политика и кандидата в президенты в открытых публичных телевизионных дебатах - это норма для всех цивилизованных стран и демократий. Это - его обязанность, а не право, если это даже не выписано в законе.Если же он считает, что интеллект и политический опыт не позволяют Вам принимать участие в телевизионных дебатах, то должен признать, что не готовы возглавить страну, руководить ею и достойно представлять ее в мире. Жители нескольких сел под Киевом фактически оказались в положении крепостных. Очевидно, собираясь построить “Украину для людей”, Янукович именно такой видит нашу страну — рай для себя и приближенных, отделенных от остальной страны глубоким рвом и колючей проволокой. Речь — об охотничьих угодьях “Сухолучье”, расположенных в Вышгородском районе недалеко от бывшей госрезиденции “Межигорье”, которую Янукович “прихватил” с собой, уходя с поста премьер-министра. Эта история уже успела стать символом коррупции в стране.Хотя “Сухолучье”, официальное название которого Днепровско-Тетеревское лесоохотничье заповедно-охотничье хозяйство, раскинувшееся почти на 38 тысячах гектаров, принадлежит государству, реально оно контролируется все тем же Януковичем (взято в аренду на 99 лет). Начиная с лета уходящего года, обычных посетителей перестали пускать в заповедник, а по его периметру появились контрольно-пропускные пункты “Ваховка”, “Любимовка”, “Сухолучье”, “Сухолучье-2”. Кроме того, построена и сеть сезонных КПП, которые в холодное время года закрыты. На территории заповедника появились две дороги — одна “народная”, а вторая “барская”, для Виктора Федоровича. В селе Пилявы возведена еще одна резиденция лидера “регионалов”, или, как ее просто называют, “дворец”.Местному населению — жителям сел Сухолучье, Пилявы, Богдан — запрещено собирать в бывшем своем лесу даже грибы и ягоды. А для того, чтобы на охраняемую территорию бесконтрольно не проник посторонний, например, приехавший к родственникам в гости, приглашающей стороне, то есть рядовым селянам, на КПП нужно получить пропуск, который действителен в течение суток. Чтобы гости остались на более длительный срок, нужно обращаться уже к коменданту поселка. На зоне Янукович удостоился клички "Хам", то есть тот, кто ворует у своих.Можно было бы предположить, что это дело далекого прошлого, но нет - на прошлых парламентских выборах в подконтрольных ему районах Янукович, с легкостью добился явки в 102%! А фальсификация выборов - это ведь тоже уголовное преступление. Отдельная тема - это ученые степени и звания Януковича, которые он получил уже будучи высокопоставленным чиновником. При этом Янукович считает, что гора Афон находится в Палестине; поэтессу Анну Ахматову зовут Анной Ахметовой, путает функционера немецкого рабочего движения Августа Бебеля с одесским писателем Исааком Бабелем, а Черногорию с Косово. Список можно продолжать. Как прокомментировал поведение Януковича психотерапевт, врач высшей категории Немировский : Уровень культуры речи напрямую связан с тем, в каком состоянии находится интеллект человека, его способность адекватно и продуктивно мыслить… К сожалению, в данном случае интеллект соответствует уровню ребенка-дошкольника. С учетом биологического возраста человека, необходимо говорить о личностной деградации. В такой ситуации я бы даже не рекомендовал водить автомобиль такому человеку Страшно становтся от мысли, если Янык президент, то во всех школах установят его портрет для подражания. Учителя будут поучать наших детей - хочешь быть "успешным" - действуй как ОН - грабь, разбойничай, воруй, насилуй, тогда станешь проФФесором - бездарем, но обязательно должен школьник отсидеть как два раза в тюрьме. Высокая концентрация «зеков» на квадратный километр Донбасса объясняет популярность Януковича . И сегодня в бедных кварталах Донбасса «в авторитете» Янукович, Алик Грек, Ахметов, и прочие местные «знаменитости» всех мастей. Выбиться в люди – самая заветная и несбыточная мечта местных мальчишек и девчонок. «Две судимости, алкоголизм, "все поделить", шапка и два червонца пропали (тут Филипп Филиппович вспомнил юбилейную палку и побагровел) - хам и свинья".»..Михаил Булгаков. Собачье сердце Тупой-еще тупее. 11 июля 2005 года прокурор Донецкой области А. Багнец собственноручно подписал постановление о возбуждении уголовного дела по факту изготовления «неустановленными служебными лицами Апелляционного суда Донецкой области» двух фальшивых постановлений о пересмотре приговоров в отношении Януковича. Основание для возбуждения уголовного дела — признание судьи Виталия Хаванского в том, что он никогда не имел никакого отношения к реабилитации. Януковича. в Апелляционном суде Донецкой области образцы почерков нынешних сотрудников, следователь прокуратуры назначил экспертизу почерка. Экспертный вывод ничего неожиданного не содержал: постановления подделала секретарша нынешнего председателя суда Александра Кондратьева, которая в 1978 году даже не ходила в школу. Основной аргумент защитников В.Ф.Януковича, что мол их «Янек» совершил преступления еще малолеткой, ну там тяжелое детство, деревянные игрушки, потому ему надо было грабить,
избивать, чтобы сиротинушка мог добыть себе на пропитание. Как известно, второй раз «Янека» посадили в 20 лет. Великовозрастная, дитынка. Для Януковича 20 лет — это дитя еще конечно, хотя пацаны в таком возрасте уже из армии дембельнулись «дедами». Но Витю Януковича, в армию не призвали — недостоин гопник родину защищать. А Президентом Украины и Верховным Главнокомандующим ни дня не служивший в армии ранее дважды судимый за совершение уголовных преступлений .Янукович быть достоин? У сторонников МАЙДАНА есть фильм ОРАНЖЕВОЕ НЕБО. Книга Булгакова СОБАЧЬЕ СЕРДЦЕ с ШАРИКОВЫМ.А что есть у голубых?Чего то никто из писателей не описал как шла пъянь по Хрещатику в 2004году и обделала все подъезды. Или как в Николаеве 42% избирателей оказались больными и голосовали дома за дважды судимого с воровским образованием. Или 17% разница экзит-пола и результатов голосования избирателей во втором туре? А как руководитель штаба Януковича молдованин Тигипко сбежал за границу на год боясь ареста?Работая вице премъером в правительстве Лазаренко отдал Николаевцемент без конкурса на шару жене Жака Ширака(Лафарж) и за это получил французский орден Почетного легиона.Поэтому быдло ненавидят МАЙДАН. В Ужгороде цыганка назвала ребенка Януковичем. Отец ребенка неизвестен.

tefft

2010-01-16 09:54:40

Посол США Джон Теффт недавно встречался с Виктором Януковичем. За подробностями из первых уст мы отправились в посольство США, где взяли у Джона Теффта интервью:

Балаган - Скажите, вам было тяжело общаться с Виктором Федоровичем?
Джон Теффт - Нет. Дело в том, что раньше я работал в администрации Джорджа Буша…. Поэтому я привык к общению с недоразвитыми людьми….
Балаган - И все – таки удивил ли вас чем – то Виктор Фёдорович?
Джон Теффт - Да я был очень удивлен, когда он незаметно снял с меня часы, а затем спустя пять минут вернул….
Балаган - Вас удивил этот старый воровской фокус?
Джон Теффт - Нет, меня удивило то, что он мне их вернул.
Балаган - Виктор Федорович впервые посетил посольство?
Джон Теффт - Да.Я естественно спрятал свою шапку. Он с большим интересом осмотрел все помещения, окна, двери…. Так что, мы теперь подумываем врезать новые замки.
Балаган - Вернемся к вашему разговору с Виктором Федоровичем…На каком языке говорили?Что пили? Виктор Федорович пил –чифирь и предлагал говорить на фене..Я пил колу. . А феню я не знаю.
Балаган - Вы поднимали тему украинско-американского партнерства в экономических вопросах?
Джон Теффт - Нет, он в этом не разбирается поэтому Виктор Федорович настоял на том, чтобы мы обсуждали близкие ему темы….
Балаган - Так, о чем же вы в таком случае говорили?
Джон Теффт - О сериале «Солдаты» и тёлках Виктор Фёдорович был расстроен, так как ещё 2 часа назад решил вызвать девочек, а секретарша не поняла что он имел в виду и приехали Богословская и Герман .
Балаган –Приглашал ли в гости в украденную резиденцию Межгирье? Долго ли продолжалась ваша беседа?
Джон Теффт – В Межгирье несколько лет по ночам идет строительство укрепленного бункера для защиты от захвата .Когда закончится строительство неизвевстно. Беседа продолжалась два часа…. Это только до тех пор, пока я не уснул!
Балаган – Вы уже назначили дату будущей встречи?
Джон Теффт – Увы, да…. Несмотря на наши отговорки, Янукович сильно на ней настаивал…. На мы очень дипломатично вышли из этой ситуации.
Балаган - Как?
Джон Теффт - Назначили встречу на 32 марта 2010 года.
Балаган - И что, он на это повёлся?
Джон Теффт - Еще как! Виктор Федорович даже позвонил своей секретарше, что бы она на этот день заказала сауну! Но он то опущенный…...
Балаган – Ловко вы от него отвязались! Вы сфотографировались?
Джон Теффт – Фотографироваться я отказался как и Кандолиза Райс в свое время. Если такая фотография появится в США то зто поставит крест на моей каръере.! Теперь он мне каждый день звонит…. Я ему соврал, что меня нет в стране…. Кстати, подскажите, в Киеве место, что б я с ним случайно не пересекся?!
Балаган - Это легко! Сходите в библиотеку