В Европейском суде по правам человека с 2008 года рассматривается дело «Донецкие судьи против журналиста». Речь идет о нашем коллеге Анатолии Еременко, который в марте 2005 года выступил в «Зеркале недели» со статьей «Черная тройка: все остальное не имеет отношения к делу».

Еременко рассказал о проблемах реформирования судебной системы, за что украинская Фемида обвинила его в оскорблении чести, достоинства и деловой репутации. В роли обиженных выступила шестерка хозяйственных судей донецкого происхождения – тогда судей областного масштаба, а нынче уже руководящих системой из столицы.

Хотя имена этих «слуг Правосудия» не были названы в материале, Донецкий апелляционный суд удовлетворил пожелания коллег-«хозяйственников» и наказал гривной автора и героя его материала - 1850 гривен вместе они должны были выплатить небезызвестному Татькову Виктору Ивановичу (сейчас это глава Высшего хозяйственного суда Украины), а остальным господам-судьям (Темкижеву, Колядко, Мирошниченко, Скакун и Емельянову) – по 1833 гривны.
Интересно, что судьи хотели больше - по 10 тысяч каждый, объясняли, что нужно на лечение и жаловались в иске… на психические расстройства, возникшие после прочтения обидной статьи. Ради таких уважаемых людей Донецкий апелляционный суд  нарушил Конституцию и ряд украинских и международных законодательных актов, гарантирующих свободу слова, а также право граждан на информацию. Интересно, что по мере прохождения дела по инстанциям внутри Украины Татьков и компания отказались от «наезда» на газету, да и сама она, словно в знак благодарности, оставила автора на «растерзание» могущественной шестерки.

Сегодня мы предлагаем читателям PRO-TEST открытое письмо Анатолия Еременко, которому нынче не удается добиться справедливости даже за пределами нашей страны, в силу неких загадочных обстоятельств.

Документи Євросуду не доходять до журналіста Анатолія Єременка 

Ой, як же мені не подобається, коли часом пишуть, що такий-то, тобто я, конкретно у даному випадку, мовляв, у черговий раз і знову таки підтверджую свій позов у Європейському суді проти держави Україна.

Знаєте, прямо душу перевертає від обурення. Я ж навпаки за державу Україна, все життя можна сказати, мріяв і в міру скромних можливостей робив все, аби ненька стала незалежною. Я абсолютно не проти!
Я навпаки «ЗА» Україну! Я за верховенство права, законність і проти всього, що відкидає Україну на узбіччя цивілізованого світу.

Звичайно, для цього треба боротися! Заможну, процвітаючу країну, де панують соціальні гарантії та дух і буква Закону, на блюдецчі з голубою кайомочкою нам, звісна річ, ніхто не принесе. Дуже, скажу вам сьогодні актуальні слова нашого Пророка, борітеся, поборите, Вам Бог помагає!

От я особисто, подав дві скарги на захист свободи слова в Україні до Європейського суду з прав людини. Маю від того, звичайно, великі клопоти.

Оце ось офіційно листом з Євросуду підтвердилася версія, що хтось дуже зацікавлений, меткий і, мабуть, страшенно безсовісний, тримає мою кореспонденцію під контролем. Внаслідок принципово важливі документи не доходять до адресата, тобто, до мене, і в Євросуду закономірно виникає питання, чи я маю намір підтримувати свою заяву, так би мовити взагалі, бо інакше знімуть її з розгляду.

Наприклад, ось уже майже рік для мене таємницею за сімома печатками залишається позиція українського уряду стосовно моєї заяви по так званій справі «Донецькі судді проти журналіста», яка, скромненько скажу, у 2005-2006 роках наробила чимало шуму у суспільстві. О, тоді в період інерційності здобутків помаранчевої революції, всі медіа, як один реально стояли на захист свободи слова. 

Сьогодні ситуація інша, та я не про це. Виявляється, протягом 2011-2012 років Євросуд тричі, а саме 30 вересня 2011 року, 15 березня 2012 року та рекомендованим листом 24 квітня 2012 року надсилав зауваження уряду стосовно Applicationno.22287/08 Yeremenkov. Ukraine в Донецьк моєму представникові, пану адвокату Сергію Салову. Так, уявіть собі, останній  рекомендований лист повернувся до Євросуда з відміткою «nonreclame» (не запитано). Чудні діла твої, Господи!

У цьому зв’язку 28 червня Євросуд в черговий раз звернувся до мене із запитанням, чи підтримую я свою заяву і чи залишається той пан, який не відреагував вчасно на відсутність зауважень уряду все ще моїм представником.

Повідомляю, що пан Салов вже не є моїм представником.
Чи може тут не причому адвокат? Може ще якісь невідомі чинники задіяні? Так, хотілося би, звичайно, знати правду. Буду з’ясовувати,  а заяву свою, я підтримую! Але ж підкреслюю знову я, як громадянин і журналіст, однозначно «ЗА» Україну, а не проти,  хоча формально й воно й  пишеться так!

Анатолій Єременко 

PRO-TEST

---

Последние 5 статей

Старые грабли новой Генпрокуратуры
 31.07.2014

Экс-губернатор Луганщины: Москва сделала Донбасс плацдармом для уничтожения Украины еще в 90-е (ФОТО)
 31.07.2014

Чи будуть у парламенті фракції «Донбас» і «Азов»?
 28.07.2014

Донецкая мафия forever: глава СБУ Наливайченко подрабатывает адвокатом у Ахметова (+ ВИДЕО)
 27.07.2014

Украинский сценарий: героизм как компенсация глупости (+ ВИДЕО)
 27.07.2014